1. На що спрямований законопроєкт?

Ще 8 жовтня 2024 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні Законопроєкт № 5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (далі – Законопроєкт), основною метою якого є створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвиток малого й середнього підприємництва.

Як зазначив перший заступник Міністра економіки Олексій Соболев: «…Ми прагнемо перезавантажити систему перевірок, переорієнтувати панівний сьогодні карально-репресивний підхід до нагляду та контролю на превентивний і ризик-орієнтований. Одна з ключових цілей – запровадити збалансовану, прозору систему, яка гарантувала б подальше формування сприятливого бізнес-клімату та середовища для розвитку бізнесу. Та водночас захищала б інтереси держави та людей»

Попередньо, у вересні 2024 року Кабінет міністрів України підтримав план заходів з дерегуляції, який затверджено на реалізацію реформи «Поліпшення регуляторного середовища» в межах Ukraine Facility, а також планів виконання рекомендацій Єврокомісії щодо Пакета розширення ЄС 2023 року і пріоритетних дій Уряду на 2024 рік.

Такий дерегуляційний підхід цілком відповідає меті ЄС щодо спрощення регуляторного середовища та допоможе ефективнішій роботі та зростанню малого й середнього бізнесу в межах єдиного ринку.

Тож, враховуючи підтримання парламентом в першому читанні Законопроекту № 5837, варто розглянути ключові нововведення, що ним передбачаються.

2. Огляд ключових змін для бізнесу запроваджених законопроєктом

Як вже зазначалося, 08 жовтня 2024 року законопроєкт № 5837 було прийнято у першому читанні. То ж пропонуємо розглянути основні нововведення для підприємців відповідно до законопроєкту.

1) Кількість планових перевірок для застрахованих підприємців зменшиться.

Законопроектом передбачено, що у випадку, якщо підприємець застрахований і має середній або низький рівень ризику – кількість планових перевірок зменшиться.

Так, щодо визначення рівню ризику, то центральний орган виконавчої влади розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду визначатиметься періодичність здійснення планових заходів державного контролю.

Планові заходи державного нагляду здійснюватимуться за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

• до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на один рік;
• до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;
• до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

У випадку, якщо критерії, за якими оцінюється ступінь ризику та визначається періодичність здійснення планових заходів не затверджені, то суб’єкти господарювання вважаються такими, що мають незначний ступінь ризику та підлягають державному нагляду не частіше одного разу на п’ять років.

2) Запровадження аудиту як попереджувального заходу.

Впровадження аудиту діяльності суб’єкта господарювання дасть можливість підприємцям попередити порушення вимог законодавства, залучивши при цьому фахівців органу державного контролю або ж незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку здійснення планового заходу державного нагляду.

Початок проведення аудиту: орган державного нагляду протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення від суб’єкта господарювання направляє йому повідомлення про проведення аудиту стану його діяльності, де зокрема зазначається дата початку проведення.

Завершення проведення аудиту: аудит стану діяльності вважається завершеним після виконання суб’єктом господарювання всіх рекомендацій для усунення порушень вимог законодавства про що надається позитивний висновок.

За результатом аудиту, виявлені правопорушення можна буде виправити, а штрафні санкції до підприємців не застосовуватимуться.

Крім того, позитивний висновок аудиту дасть змогу зменшити кількість планових перевірок в 1.5 рази.

Відтак, період між перевірками збільшиться для високого ступеня ризику з 1 до 1,5 років, середнього – з 3 до 4,5 років, незначного – з 5 до 7,5 років.

3) Створення інституту громадських об’єднань з питань державного контролю.

Законопроєктом передбачено створення в органах контролю інституту громадських об’єднань з питань державного контролю за участі представників бізнесу.

Громадські об’єднання в особі їх уповноважених представників матимуть право здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання під час здійснення щодо них заходів державного нагляду.

В свою чергу, органи нагляду зобов’язані розглядати звернення громадських об’єднань, їх уповноважених представників в інтересах суб’єктів господарювання.

Крім того, за ініціативою громадських об’єднань органи державного нагляду зобов’язані проводити консультації з громадськістю.

В цілому, таке залучення громадськості до розгляду скарг підприємців має підвищити прозорість процесу розгляду та зменшить навантаження на суди через досудове врегулювання.

4) Електронізація Інспекційного порталу.

З метою економії часу та ресурсів підприємців і державних органів заходи контролю та обмін документами здійснюватимуться в електронній формі. Про, що це говорить?

Буде запроваджений  електронний кабінет для підприємців з можливістю подання скарги та відмови від комплексної перевірки через електронну систему.

5) Відповідальність посадових осіб органу державного контролю.

Посадова або службова особа органу державного нагляду буде підлягати відповідальності у порядку регресу в розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування за невнесення відомостей або внесення недостовірних відомостей про здійснені заходи державного нагляду до інтегрованої автоматизованої системи державного контролю, а також у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи.

В свою чергу, керівники органів контролю нестимуть відповідальність за порушення процедури здійснення державного контролю із боку своїх підлеглих, а якщо суд підтвердить незаконність рішення, посадові особи будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Звертаємо увагу, що з прийняттям даного Законопроекту в Кодексі адміністративного судочинства України пропонується визначити процедуру скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду до суду. Проте, як це буде виглядати на практиці – поки невідомо.

3. Висновки

Таким чином, Законопроєкт № 5837 пропонує запровадження нової системи здійснення державного контролю, яка б гарантувала формування сприятливого середовища для створення та розвитку бізнесу, захищаючи інтереси держави та підприємств.