«Клуб Білого Бізнесу» - закрита спільнота чи можливість для бізнесу?

1. Мета та загальний задум створення «Клубу Білого Бізнесу»

З 1 жовтня 2024 року почали діяти зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон №3813), який охрестили Законом про «Клуб білого бізнесу».

Цей Закон набув широкого розголосу серед українських підприємців, адже ані мета, ані філософія його прийняття українському бізнесу не зрозуміла.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев на протекцію Закону повідомив, що основною метою змін є спільна боротьба держави та бізнесу з «тіньовиками» та «корупціонерами» – тобто, очищення українського бізнесу від уникнення оподаткування та боротьба з корупцією.

Метою змін, як слідує з пояснювальної записки до законопроєкту, є «запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Ініціатори також обґрунтували необхідність впровадження цих змін тим, що в умовах воєнного стану сумлінний бізнес, який продовжує працювати і сплачувати податки, потребує від держави партнерського підходу у спільній боротьбі проти зовнішнього агресора. Тобто, як вказують суб’єкти законодавчої ініціативи, нова концепція податкового адміністрування пронизана ідеєю про те, що в особі податкового інспектора платник податків має отримати не «фіскально орієнтованого контролера», а «доброзичливого account manager», який супроводжуватиме платника податків. В податковому контролі, в свою чергу, за задумом, акценти мають зміститись з виявлення помилок і покарання платника податків на супровід, перевірку та коригування його повсякденної поведінки.

Разом з цим, щоб зрозуміти умови, за яких законотворці впроваджують відповідні зміни, маємо заглибитись також в існуючий контекст. Так, виразною є позиція. Ради бізнес-омбудсмена, яка зазначає, що «податкові перевірки ділова спільнота сприймає як фіскально-каральний інструмент держави». Про це свідчить і низький рівень довіри як до центрального апарату ДПС – 19%, так і до регіональних податкових органів – 13%.

За цих обставин законотворці вбачають у цьому Законі не тільки виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань, а й поліпшення відносин між державою та платниками податків, полегшення ведення бізнесу для «сумлінних» підприємств, що в сукупності, на їх думку, має призвести до детінізації економіки і, як результат, збільшення податкових надходжень.

На захист Закону варто зазначити, що концепція Cooperative Compliance вже є досить усталеною у світовій спільноті. Цей підхід передбачає застосування «сервісного обслуговування платників податків», тобто надання державою адміністративних, консультаційних, інформаційних та інших послуг, повʼязаних із реалізацією прав та обовʼязків платників податків. Концепція Cooperative Compliance базується на гаслі «certainty in exchange for transparency», тобто «впевненість в обмін на прозорість».

Такий підхід підтвердив очевидні переваги його застосування, як для платників податків, так і для податкових органів, а саме: оперативні відповіді на питання платників податків, менша невизначеність податкових позицій, оскільки сумнівні податкові питання вирішуються до подання звітності, зменшення потреби в тривалих податкових перевірках, зменшення кількості судових спорів, підвищення правової визначеності та передбачуваності.

Наприклад, у Норвегії та Швеції податкові системи орієнтовані на добровільну відповідність через надання чітких інструкцій, спрощення процесів та взаємну довіру між податковими органами та платниками. Це дає підприємствам з високою податковою дисципліною знижене навантаження та швидший розгляд справ.

У Нідерландах діє модель «Horizontal Monitoring», яка заохочує співпрацю між податковими органами та бізнесами, спираючись на довіру та прозорість для вирішення податкових питань без конфліктів. Компанії з гарною податковою репутацією отримують менший контроль та оперативніше вирішення спорів.

Водночас, для українського бізнесу такий новий підхід у взаємовідносинах з податковими органами є абсолютно непритаманним та незвичним.

Цікаво, що для розуміння ставлення українських підприємців до «Клубу білого бізнесу»,  Торгово-промислова палата України проводила навіть опитування, результати якого, на жаль, залишились невідомими.

Розуміємо, що для формування позиції потрібно бути обізнаним щодо того, на що очікувати бізнесу. Тож, давайте розбиратись.

2. Як приєднатись, або 10 правил «Клубу»

В першу чергу, слід зазначити, що під «Клубом Білого Бізнесу» мається на увазі певний  Перелік платників податків з так званим «високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», учасники якого користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Тобто, очевидно, щоб вступити до «Клубу білого бізнесу» (бути включеним до цього Переліку) бізнес має в першу чергу сумлінно виконувати податкові обов’язки.

Законодавець це називає «високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Наперед зазначимо, що Закон не наводить дефініцію, які платники податків є такими, що мають високий рівень дотримання податкового законодавства, а які – ні.

Однак, з огляду на широкий перелік критеріїв, які цей Закон встановлює, то можна зробити висновок, що «високим рівнем дотримання податкового законодавства» є саме відповідність цим критеріям.

Варто зазначити, що критеріїв досить багато та вони є досить обширними. До платників податків – знову ж таки, з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, належать юридичні особи та ФОП, що одночасно відповідають таким вимогам:

1. податковий борг або заборгованість з інших платежів, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів. Тобто, станом на 2024 рік, така заборгованість не має перевищувати 51 000,00 грн.;
2. відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
3. відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання фінансової звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі щодо КІК;
4. відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
5. відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ. Як діяти, якщо все ж таки отримали статус ризиковості, ми розбирали у цій статті.
6. відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або ФОП;
7. відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство;
8. незастосування санкцій до платника податку (або ж його засновників/бенефіціарів), а також відсутність будь-яких зв’язків з державою-агресором;
9. відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
10. відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування. Так Законом передбачено критерії, які безпосередньо залежать від системи оподаткування, на якій перебуває підприємство.

Законодавець чітко передбачив вимоги для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства для таких категорій платників податків:

• для юридичних осіб на загальній системі оподаткування;
• для юридичних осіб – платників ЄП 3 групи;
• для юридичних осіб – платників ЄП 4 групи;
• для резидентів Дія.Сіті;
• для ФОП на загальній системі оподаткування;
• для ФОП – платника ЄП 3 групи;
• до новостворених платників податків.

Наприклад, платники податків, що перебувають на загальній системі, мають одночасно забезпечувати вищі за середні у своїй галузі показники сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, а також нараховувати та/або виплачувати вище за середню заробітну плату.

Отже, як бачимо, вимог досить багато. З однієї сторони, здається, що далеко не всі підприємства, принаймні, станом на зараз, зможуть їм відповідати, але з іншої – дотримання цих критеріїв має бути нормальною практикою, а платники податків мають за замовчанням мати «високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства».

Водночас, питання до точності та об’єктивності критеріїв все ж виникають. Так, викликає застереження період, за яким будуть визначатись критерії включення платника до Переліку: в одних випадках – він обмежується одним роком, в інших – не встановлюється взагалі, що не забезпечуватиме належної об’єктивності при вказаній ідентифікації платників податків.

Рішення про відповідність платників податків встановленим вимогам приймає безпосередньо ДПС. Податковий орган буде затверджувати цей Перелік не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада – фактично, щоквартально. Публікуватись цей Перелік буде на офіційному сайті ДПС на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.

Очікуємо, що до кінця листопада податкова має сформувати Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства і на п’ятнадцятий робочий день з дня затвердження розмістити його на своєму сайті. Тобто, не раніше кінця грудня 2024 року.

Водночас, до 25 жовтня 2024 року мають бути затверджені нормативно-правові акти, необхідні для реалізації норм Закону, зокрема:

• Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку;
• Порядок та форма повідомлення платників про включення/виключення з реєстру;
• Порядок та  форма повідомлення платника про відмову в оприлюдненні даних про себе.

Тож, з великою долею ймовірності, «Клуб білого бізнесу» у 2024 році ще не запрацює.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відтак, фактично, податкова самостійно визначатиме, хто підходить під встановлені  і буде користуватись певними привілеями, а хто – ні. Власне, про які саме привілеї йдеться, розповімо у наступному розділі.

3. Привілеї для учасників: чи вони є?

Для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку:

1) послаблення в частині проведення податкових перевірок. Так, контролюючими органами, не розпочинаються:

– фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

– документальні позапланові перевірки (за деяким виключенням – наприклад, щодо платників податків, які здійснюють виробництво/реалізацію підакцизної продукції, перевірки залишаються).

2) строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку становить 5 та 10 робочих днів відповідно. Вказане застосовується також до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку;

3) можливість отримання індивідуальних податкових консультацій від ДПС центрального рівня. Такі консультації надаються протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення;

4) закріплення за платником податків відповідальної посадової особи комплаєнс-менеджера, який буде консультувати. Законом передбачено, що платник податків має право взаємодіяти з комплаєнс-менеджером в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

5) отримання платником податків на свій запит у п’ятиденний строк відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності, такого платника податків, а також консультацій щодо усунення таких ризиків.

Насправді, питання реальної цінності таких привілей є досить дискусійним. Маючи глибоку експертизу в податковій практиці і знаючи «болі» підприємців, ми розуміємо, що є більш нагальні потреби, які міг би задовольнити законодавець, надаючи ці привілеї.

Так, виникає питання, чому для «Клубу білого бізнесу» не передбачено привілей у вигляді змін механізму блокування податкових накладних? Чому не передбачено більш оперативного розгляду скарг сумлінних платників податків? Чому не передбачено більш оперативного та реального відшкодування ПДВ (не тільки строку проведення перевірок)? Чому не передбачено пільг зі сплати податків та подання звітності?

І ключове питання, як сумлінний платник податків, який пройшов за всіма критеріями та був включений у Перелік, може отримати статус ризикового платника ПДВ? В цьому питанні, на нашу думку, абсолютна відсутня логіка. Тож, сподіваємось, що ця прогалина буде усунута.

А поки це питання не врегульоване, рекомендуємо ознайомитись з порадами щодо виведення підприємств з категорії «ризикових».

Також, важливо зазначити, що встановлюються не лише преференції зі сторони податкових органів. Так, Законом рекомендовано внести зміни до порядку бронювання працівників. Так, пропонується надання бронювання платниками податків що, включені до Переліку, обсягом до 25 відсотків своїх військовозобов’язаних працівників.

І тут також виникають питання, адже така редакція не відповідає статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки вказаною статтею визначено вичерпний перелік категорій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.  Також вказана стаття не передбачає «автоматичного бронювання».

Окрім передбачених послаблень, пропонується навіть надання певних послуг – наприклад, супровід відповідального менеджера та отримання консультацій від ДПС. Тобто, податківці фактично пропонують сервісний підхід до співпраці з платниками податків, яких вони внесли до Переліку.

Але одночасно постає і багато питань – чи не спричинить це дискримінацію до інших, не привілейованих платників податку? Чи вистачить у держави ресурсу, щоб забезпечити настільки щільний супровід та чи буде досягнуто задекларованої мети?

Ці, та багато інших питань і стали причиною гострих дискусій та приводом до численної критики Закону.

4. Перспективи та прогнози реалізації

По-перше, не зовсім коректною виглядає сама концепція поняття «платників податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Враховуючи загальноправовий принцип добросовісності, відносини між контролюючими органами та платниками податків, мають за замовченням базуватись на тому, що будь-який платник податків розглядається як такий, що сумлінно виконує свій податковий обов’язок.

Законом же, в свою чергу, передбачається виділення деяких (за окремими критеріями) сумлінних платників податків, яким будуть надані певні преференції. В той же час інша частина (не менш сумлінних) платників податків позбавляється можливості їх отримати.

По-друге, із зазначеного випливає і наявність дискримінаційних ризиків. Так, встановлення особливостей адміністрування для «платників податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» не повною мірою узгоджується з принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Адже, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, однією з основних засад податкового законодавства є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Разом з цим, Закон встановлює різні підходи до проведення перевірок платників податків, надання індивідуальних податкових консультацій, форм взаємодії між контролюючим органом та платником податку в залежності від включення (за встановленими критеріями) до Переліку, що не узгоджується із наведеною засадою податкового законодавства.

По-третє, у юридичної спільноти беззаперечно викликає обурення нехтування принципом стабільності податкової системи, за яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Варто також звернути увагу на нововведення щодо виділення для платника податку «комплаєнс-менеджера». Так, наразі відсутня інформація щодо (хоча б орієнтовної) кількості учасників, які ДПС планують включити до Переліку. Адже в разі їх значного обсягу можуть виникнути питання щодо спроможності (в тому числі, фахової) контролюючих органів забезпечити надання «комплаєнс-менеджера» для кожного платника податку та забезпечити належну взаємодію між ними. Окрім цього, контролюючі органи мають забезпечити також можливість проведення податкових перевірок та надання індивідуальних податкових консультацій у відповідні (скорочені) терміни.

В  цьому контексті також дискусійним є механізм взаємодії між платниками податків та наданими «комплаєнс-менеджерами». Так, не регламентовано предмет, підстави та, головним чином, правові наслідки такого консультування для платників податків. Заради справедливості маємо зазначити, що в Законі передбачено певну відповідальність для комплаєнс-менджерів: «Комплаєнс-менеджер під час взаємодії з платниками податків несе відповідальність згідно із законодавством, у тому числі про запобігання корупції». Разом з цим, не до кінця зрозуміло яким чином ця відповідальність може настати,  яку юридичну силу ці консультації мають. Позаяк, це може мати значення в судових спорах з контролюючими органами тощо.

Отже, як бачимо, нововвведення спричинили безліч дискусій та питань, відповідей на які немає й досі. Але, в свою чергу, на практиці може виникнути низка проблем – починаючи від етапу затвердження Переліку та завершуючи безпосередньою взаємодією із наданими «комплаєнс-менеджерами». Не можна відкидати також і корупційний ризик, який може бути присутній в умовах створення нерівного становища серед платників податків.

5. Висновки

Запровадження  «Клубу білого бізнесу» в Україні викликало неоднозначну реакцію. З одного боку, це є спробою створити прогресивну концепцію податкової відповідальності, що нагадує європейську модель cooperative compliance. Вона спрямована на заохочення бізнесу до добровільного дотримання податкового законодавства та надання певних привілеїв компаніям, що демонструють сумлінність у виконанні податкових зобов’язань.

Однак, на практиці залишаються певні запитання, які поки не мають чіткої відповіді. Наприклад, незрозуміло, які конкретні вигоди надаються компаніям, що входять до цього  «клубу». Питання щодо реального та оперативного відшкодування ПДВ, розблокування податкових накладних чи нонсенс включення сумлінного платника податків до ризикових платників ПДВ не вирішено. Окрім цього, існує побоювання, що інформація, отримана під час неформальних консультацій, може бути використана контролюючими органами для подальших перевірок.

Загалом, цей механізм може стати кроком уперед у полегшенні взаємодії бізнесу з державою, проте його практична реалізація вимагає більш чітких та прозорих правил. Час покаже, наскільки успішною буде ця ініціатива.