На хвилях реформи будівельної галузі: чи буде шторм?

Всі, хто уважно стежать за змінами в будівельній сфері, неодмінно помітили, що реформа містобудування знову набирає обертів. У попередній публікації ми вже детально розглядали першу хвилю реформи, яка стосувалася здебільшого ліквідації ДАБІ. Нагадаємо, що вся реформа містобудування відбувається під гаслом «діджиталізації» та «зниження корупційних ризиків». Тож, продовжуючи свої благі наміри, Верховна Рада проголосувала в першому читанні за два законопроєкти (№5655, №5656), які передбачають зміни більше ніж у 20 законів та шість кодексів України. Які зміни передбачають ці законопроєкти та до чого будівельним компаніям варто готуватись вже сьогодні – розглянемо далі у цій публікації.

Як відомо, наразі виконання будівельних робіт стосовно об’єктів із середнім (СС2) та значним (СС3) класом наслідків може бути здійснене виключно на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт.

Втім, на підставі проведеного опитування держава дійшла висновку, що саме видача дозволів є основним джерелом корупції в галузі будівництва. А найбільш корумпований є той орган, який одночасно здійснює і видачу дозволів, і інспекційну функцію.

Це послугувало підставою для скасування документів дозвільного характеру для отримання права на будівництво та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Тож, тепер держава пропонує здійснювати державну реєстрацію права на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів шляхом внесення відповідного запису до Реєстру будівельної діяльності. При чому, така реєстрація відбуватиметься автоматично програмними засобами. На папері виглядає чудово, як буде на практиці – подивимось.

Діджиталізація сфери містобудування передбачає максимальну автоматизацію та мінімізацію «людського фактору» у сфері адміністрування процесів. Ті, хто працює в сфері будівництва, неодмінно знають про функціонування Реєстру будівельної діяльності. Кожен об’єкт вноситься до Реєстру за унікальним ідентифікатором, до якого прив’язується вся дозвільна, містобудівна, проєктна документація, відомості про всіх учасників будівництва та інша інформація. Законопроєкт № 5655 продовжує розвивати напрямок діджиталізації. Так, наприклад, закріплено порядок внесення проєктної документації до Реєстру будівельної діяльності, а також автоматичну перевірку цією системою проєктної документації на логічність, достовірність, відповідність формату. Питання тільки в тому, що означає ця перевірка на логічність?

Діджиталізація також передбачає те, що проєктна документація на будівництво затверджуватиметься замовником шляхом накладання електронного підпису, проєктна документація вноситься до Реєстру і їй автоматично присвоюється реєстраційний номер в електронній системі.

В тому ж випадку, коли проєктна документація підлягає експертизі, вона затверджується тільки після отримання експертного звіту з позитивним висновком. Тут слід зазначити, що експертний звіт також підлягає автоматичній перевірці Реєстром на повноту, достовірність, відповідність формату та логічність. І тут цікаво: якщо система виявить, що існує, наприклад, невідповідність проєктної документації містобудівним умовам та обмеженням, або невідповідність намірів забудови цільовому призначенню – звіт буде автоматично заблокований. На жаль, ситуація навколо блокування податкових накладних показує, що наміри держави щодо діджиталізації не завжди досягають своєї мети, особливо, коли система недосконала. Чи перетвориться таке автоматичне блокування експертних звітів у чергу нових судових процесів – покаже час.

Держава дійшла висновку про те, що на ринку регуляції та адміністрування містобудування необхідно створити прозоре ринкове середовище та здійснювати поступове послаблення механізмів державного управління. Перший крок – введення нових суб’єктів на цей ринок, в тому числі шляхом залучення юридичних осіб приватного сектору економіки до здійснення містобудівного контролю та їхнього функціонального поєднання. Новелою цього законопроєкту є надання права альтернативного вибору замовнику будівництва щодо органу з містобудівного контролю. Це може бути центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад або уповноважена особа з містобудівного контролю, яка матиме можливість здійснювати містобудівний контроль, якщо замовник будівництва обере органом містобудівного контролю цю особу. Яким вимогам повинна відповідати уповноважена особа з містобудівного контролю – поки що не зрозуміло, однак вона обов’язково повинна бути зареєстрована та застрахувати свою цивільно-правову відповідальність.

Іншим цікавим фактом є те, що держава покладає повноваження з державної реєстрації у сфері містобудування, в тому числі, на нотаріусів. Більше того, законопроєкт визначає, що плата за проведення реєстрації в сфері містобудування визначається за домовленістю між нотаріусом та клієнтом. Подивимось, чи готові нотаріуси до нового статусу.