Перевірка контрагента, або як не стати жертвою шахраїв?

Всупереч старій істині, за якою «краще давнього друга не втрачати, ніж двох нових придбати», у бізнесі без нових «друзів» не обійтися. Але ж перевірці нових контрагентів, нажаль, приділяють увагу не всі, що і призводить нерідко до фінансових втрат. Особливо актуальною є така перевірка, коли контрагент працює за передплатою і займається постачанням великих партій товару. «Чи варто економити час та кошти на перевірку контрагента?» – на це питання постараємося відповісти у цій публікації.

Якщо узагальнити те, що нам відомо про сучасних українських керівників та бухгалтерів підприємств, можна поділити їх підходи до укладання договорів із новими контрагентами на чотири типи, які мають таку градацію (від найбільш довірливого до найбільш уважного підходу).

1) Платимо без задніх думок. В цьому випадку просто оплачується рахунок, а коли починаються нагадування про поставку, менеджер раптово зникає.

2) Отримуємо сканкопії/ксерокопії всіх установчих та реєстраційних документів контрагента (виписка, свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво (витяг з реєстру) про реєстрацію платником ПДВ тощо). Такий спосіб установити реальність підприємства був цілком зрозумілим в аналогову епоху, але сьогодні вимагати документи, які містять інформацію, наявну у відкритих реєстрах, – це зайвий бюрократизм, який не дасть нічого крім підтвердження того, що ці документи дійсно існують. Якщо такі документи, все ж таки, вимагати – то варто перевіряти у державних реєстрах, чи співпадає інформація з документів із даними реєстрів (бувають ситуації, коли надається свідоцтво платника ПДВ, в той час як його вже давно анульовано).

3) Довіряємо платним ресурсам та базам даних (YouControl, Opendatabot, Vkursi Pro тощо). Цей спосіб верифікації контрагента краще, але він теж не завжди досконалий. Якщо у пошуку за кодом ЄДРПОУ база даних видає нам «чисте» підприємство з чималим статутним капіталом та за яким не винесено жодного судового рішення – це ще не повинно одразу викликати довіру (чому так – розкажемо нижче).

4) Аналізуємо отриману з відкритих джерел інформацію та перевіряємо активи. Тут важливі як дані отримані від самого контрагента, так і інформація, взята із достовірних офіційних джерел.

З усіх цих підходів найбільше імпонує останній, адже він дає найбільш достовірну і повну інформацію, але в чому полягає цей аналіз розуміють не всі.

Сучасні відкриті безоплатні та платні бази даних містять чимало інформації про кожного суб’єкта господарювання: це не лише його реєстраційні дані (код ЄДРПОУ, розмір статутного капіталу, адреса, дані про керівника та засновників), але й інформація про систему оподаткування, наявність ліцензій та дозволів, податкового боргу та боргів із заробітної плати, відкритих виконавчих проваджень, участі у судових справах та багато чого іншого. За останній місяць у сервісі Opendatabot почала відображатися також і фінансова звітність.

Втім, які метрики є ключовими та можуть свідчити про «серйозність» контрагента?

Найменування. Нерідко назва може вводити в оману, оскільки побачивши гучну назву, нерідко далі не перевіряють, а одразу ж укладають договір та платять по рахунку – і це велика помилка. Не можна казати, що такий двійник обов’язково є шахраєм, але те, що він користується добре відомою назвою – це факт.

Так, ТОВ Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» неодноразово попереджало про наявність у нього понад 20 компаній-двійників, які використовують його назву.

У судовому реєстрі можна знайти інформацію і про двійників відомого постачальника пального ТОВ «МОЗИР УКРАЇНА» – ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МОЗИР ОЙЛ» (до 24.01.2017р. – ТОВ «АКРОПОЛЬ УКРАЇНА»), ТОВ «МОЗИР-ОКТАН» (до 04.06.2020р. – ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТОЛ»), ТОВ «ТЦ МОЗИР ТРЕЙД» загальною для цих двійників є схема, яка простежується з документів, наявних у судових реєстрах: отримується повна або часткова передплата без наміру виконати у подальшому договір постачання.

Дата створення сама собою ні про що не говорить, оскільки створене 15-20 років тому підприємство могло неодноразово змінювати власників, керівництво, види діяльності та навіть найменування.

Керівник. Нерідко можна побачити, що керівник одночасно керує ще декількома пов’язаними бізнесами – і в цьому немає нічого дивного, тим більше, якщо він є їх власником або співвласником. Втім, буває і так, що одна й та ж сама людина є керівником взагалі не пов’язаних між собою юридичних осіб (не має значення, зареєстровані вони в одному бізнес-центрі або у різних регіонах) – це вже має наводити на певні думки про так званого «Фунта» (зауважимо, що в деяких випадках бувають і виключення).

Статутний капітал може вводити у оману, оскільки перевірити чи було його внесено на банківські рахунки – практично неможливо. Сам розмір статутного капіталу у реєстрі – взагалі нічого не доводить і не спростовує, а отже не варто звертати увагу (так, вже згаданий ТОВ СП «НІБУЛОН» має статутний капітал 18 501 грн, в той час як один з його двійників ТОВ «НИБУЛОН АГРО» має капітал 9 500 000 грн (у 513 раз більше!), а разом із таким капіталом – згадки в більше, ніж у п’ятдесяти ухвалах у кримінальних провадженнях).

Наявність ліцензій та дозволів. Якщо на певний вид діяльності обов’язково потрібна ліцензія або дозвіл, а у потенційного контрагента її немає – це привід відмовитися від співпраці. Наприклад, якщо Вам пропонують придбати пальне, а ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю у «продавця» немає – висновок очевидний.

Статус платника ПДВ. Статус платника ПДВ отримати нескладно, а для його підтримання достатньо вчасно подавати декларації (навіть «нульові») та хоча б раз на рік реєструвати податкову накладну на будь-яку суму. Тобто сам собою такий статус нічого не підтверджує. Важливо тут звертати увагу не лише на свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ або витяг з реєстру платників ПДВ, але й на сам реєстр платників ПДВ, адже трапляються випадки, коли недоброчесний конкурент, якому вже давно анульовано статус платника податку на додану вартість, продовжує виставляти рахунки із додаванням суми податку (сплативши за таким рахунком, можна безкінечно очікувати як сам товар, так і право на податковий кредит).

Статус платника акцизного податку, на відміну від попереднього, свідчить про набагато більше. По-перше, для того, щоб його отримати потрібно зібрати та подати до контролюючих органів чимало підтверджуючих документів; а по-друге, без цього статусу взагалі неможливо реалізовувати певні категорії товарів – підакцизні. Наприклад, реалізація пального, спирту, алкоголю, тютюнових виробів та низки інших товарів можлива лише платниками акцизного податку. Отже, перш ніж придбати підакцизний товар – варто перевірити чи є постачальник платником акцизного податку. Зауважимо, що жоден з вищезгаданих «двійників» ТОВ «МОЗИР УКРАЇНА» не був зареєстрований платником акцизного податку.

Суди та виконавчі провадження. Якщо Ви бачите у контрагента багату судову історію – це не має одразу відлякувати від нього. Спочатку варто поцікавитися, що це за судові справи. Якщо підприємство є позивачем до державних органів або активно стягує кошти з боржників, це скоріше свідчить про його «реальність», а от якщо до нього звертаються із позовами про стягнення податкового боргу, повернення передплат за договорами постачання, а з рішень вбачається, що представники підприємства взагалі не приходять на засідання і ведуть себе вкрай пасивно (навіть не пишуть відзиви) – це вже поганий знак. З іншого боку, відсутність судових документів нічого не доводить, адже звичайна шахрайська практика на цьому і будується – створити (або придбати) компанію-одноднівку та отримати якомога більше передплат за короткий проміжок часу, поки немає арештів рахунків та судових проваджень. З виконавчими провадженнями так само: до уваги варто брати не лише їх кількість, але й те, скільки з проваджень закрито, а скільки на стадії примусового виконання (останнє може свідчити про арешти коштів на рахунках та арештоване майно).

Можна продовжувати дуже довго, але спробуємо підбити певні підсумки. Про можливу недоброчесність контрагента можуть говорити у сукупності:

• назва, яка вводить в оману і подібна до добре знаного бренду;
• недавня зміна найменування;
• часті зміни керівництва;
• «роздутий» статутний капітал;
• відсутність ліцензій та дозволів, які є обов’язковими для певного виду діяльності;
• відсутність статусу платника акцизного податку, якщо пропонуються підакцизні товари;
• наявність судових рішень з яких випливає «пасивність» контрагента та великої кількості відкритих виконавчих проваджень.

До цього слід додати, що не варто проходити і повз інформації, яка може циркулювати у медіа-середовищі та соцмережах. З цих «пазлів» і може бути зібрано більш-менш повний образ контрагента.

Заради справедливості зазначимо, що стовідсоткових гарантій доброчесності контрагента не буває навіть у тих випадках, коли він «старий» і неодноразово перевірений у справі, а отже варто дотримуватися певних нескладних заходів юридичної безпеки.

• Перевіряти нових контрагентів за тими метриками, які описані вище;
• Не вносити передплату за товар, наявність якого у постачальника не може бути перевірена;
• Вимагати гарантій повернення коштів у випадку неможливості поставки товару (серед варіантів – банківська гарантія виконання договору, добре відома учасникам публічних закупівель).

Інші рекомендації можуть надаватися індивідуально в залежності від того, що є предметом договору, способів та порядку оплати та інших особливостей.