Рівно рік тому держава гучно заявила про масштабне реформування галузі містобудування, яке матиме наслідком подолання корупції в цій сфері та створення комфортних умов роботи для будівельних компаній. Кінець реформи було заплановано на осінь 2020 року, однак, як визнає Мінрегіон, процес реформування затягнувся. Тож, що ми маємо за рік проведеного реформування та на що слід очікувати бізнесу в цій сфері – далі у цій публікації.
1. ЩО ПЛАНУВАЛОСЬ ЗРОБИТИ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМУВАННЯ?
В березні 2020 року Кабміном було прийнято постанови, які розпочали процес реформування галузі містобудування(№ 219 та № 218). Надалі, було навіть спеціально створено сайт, на якому покроково розписано етапи реформування та запропоновано ознайомитись з презентацією, яка, на жаль, не запускається до перегляду. Не будемо детально зупинятись, але зазначимо те, що такий початок реформи протирічить чинному законодавству, адже спочатку варто було внести зміни в профільний закон, а вже потім приймати підзаконні нормативні акти.
Отже, найпершим та найголовнішим етапом реформи було передбачено ліквідацію ДАБІ, яка на думку держави є найбільш корумпованим державним органом-монополістом.
Повноваження ДАБІ вирішено розділити між трьома новоствореними органами:
- ДССМ, яка буде здійснювати функції реєстратора у сфері містобудування;
- ДІМ, на яку покладено найголовнішу функцію державного нагляду та контролю у сфері будівництва;
- Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні, яке визначатиме ДБН, інші параметри.
Окрім цього, було скасовано вимогу щодо ліцензування у будівництві. Замість цього передбачено обов’язок отримання сертифікату відповідального виконавця робіт, що, на думку держави, повинно зменшити корупційну складову та підвищити якість та безпечність на будівництві. Забігаючи наперед, скажу, що цей етап реформи викликав найбільше запитань у зв’язку з правовими колізіями та прогалинами в законодавстві.
Ще одним важливим кроком реформи була автоматизація всіх процесів регулювання у будівельній сфері. З цією метою було заплановано створення єдиної електронної системи, яка буде максимально захищена Міністерством цифрової трансформації.
Не менш важлива складова: запровадження обов’язкового страхування ризиків у будівництві.
Тож, в ідеальному варіанті розвитку подій, реформа повинна була відбуватись таким чином:
Старт: ліквідація ДАБІ, початок діяльності сервісної служби®Весна 2020: перехідний період, запровадження мораторію на інспекційний контроль державних органів ® Червень 2020: створення ДІМ, початок роботи нової електронної системи® Вересень 2020: створення Державного агентства ® Січень 2021: запровадження страхування.
Отже, згідно наявної інформації, станом на березень 2021 року реформа повинна бути завершена в повному обсязі. Однак, що ми маємо в реальності?
2. ЩО МИ МАЄМО СЬОГОДНІ?
На жаль, початок реформи був невдалим: фактично жоден орган не міг здійснювати контрольних функцій, робота реєстру дозвільних документів на будівництво була заблокована, отримання дозвільної документації на будівництво стало неможливим.
Втім, деякі кроки реформи дійсно були реалізовані. Так, в березні 2020 року були створені ДІМ та ДССМ.
Проте, вже в жовтні 2020 року Кабмін відсторонив керівництво цих органів. А в грудні 2020 Кабміном було оприлюднено постанови, які, на думку уряду, направили реформу в нове русло. Цими постановами (№ 1339 від 16.12.2020 та № 1340 від 23.12.2020) новостворені ДІМ та ДССМ було ліквідовано. Напевно, для того, щоб остаточно заплутатись в абревіатурах, було утворено ДІАМ (Державну інспекція архітектури та містобудування України), як центральний орган виконавчої влади для здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду у сфері містобудування. В той же час, на новоутворений орган не покладаються функції надання дозволів та проведення реєстрацій.
Крім того, в рамках так званої «оновленої реформи», держава зрозуміла необхідність боротьби з тим хаосом, який існує у зв’язку з правовими колізіями. В першу чергу, було відновлено дію постанови № 553, що сприяло початку планових перевірок та здійсненню архітектурно-будівельного контролю органами місцевого самоврядування.
Що стосується ДАБІ, то як вбачається з офіційного сайту, інспекція продовжує функціонувати, керівник видає окремі доручення, займається дозвільними процедурами, орган навіть проводить перевірки. Тож, що змінилося поки не зрозуміло.
Особливу увагу слід приділити колапсу щодо отримання ліцензії на будівництво. Так, на початку реформи фактично було скасовано вимогу щодо необхідності отримання будівельної ліцензії, у зв’язку з чим ДАБІ офіційно заявило, що з 18.03.2020 року інспекція не здійснює функцій з ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів.
Замість цього передбачено отримання сертифікатів виконробів, які повинен видавати Мінрегіон. Тим не менш, отримати сертифікат практично неможливо, так само як і неможливо отримати ліцензію. Що робити в такому випадку? На гарячій лінії Мінрегіону пропонують почекати завершення реформи.
Водночас, позитивним досягненням реформи є те, що почав працювати новий Реєстр будівельної діяльності та Публічний портал системи. Перевагами нового реєстру, наприклад, є те, що реєстр не дозволить зареєструвати об’єкт, який не буде відповідати вимогам законодавства. Усі документи з самого початку будівництва і до введення в експлуатацію створюються та верифікуються за QR-кодом одразу в реєстрі. До реєстру інтегровано довідники та реєстри, такі як перелік атестованих осіб, об’єктів культурної спадщини та небезпечних об’єктів.
Ще одне досягнення – це запуск Електронних послуг сфери будівництва на порталі Дія. Як звітує Міністерство цифрової трансформації України, з початку року через портал Дія було подано 5609 заяв, з яких 27% це документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт; 22% – отримання сертифікату про прийняття об’єкту в експлуатацію; 17% – повідомлення про початок будівельних робіт; 8,5% – декларації про готовність до експлуатації об’єктів.
3. НА ЩО ОЧІКУВАТИ БУДІВЕЛЬНИМ КОМПАНІЯМ?
Реформування тієї чи іншої галузі завжди викликає непорозуміння у суб’єктів господарювання, які вже звикли до певної форми роботи та чітко знають законодавчі вимоги до своєї діяльності. Втім, як вбачається з наслідків цієї реформи, кожного дня у суб’єктів господарювання виникають все нові і нові питання та перепони у роботі. Хто врешті-решт буде здійснювати контроль та нагляд за будівельною діяльністю? Хто видаватиме дозвільну документацію? Ці питання поки залишаються відкритими.
За прогнозами Мінрегіону, ДАБІ буде остаточно ліквідована «на початку року», але коли закінчиться цей «початок» – невідомо. З метою реєстрації права на здійснення будівельних робіт суб’єктам буде надано декілька варіантів: або здійснити це самостійно через електронні сервіси, або за допомогою органів місцевого самоврядування.
Крім того, в лютому 2021 року було зареєстровано нові проекти законів, що покликані вдосконалити містобудівну діяльність (проект № 5071) та підвищити відповідальність у сфері містобудівної діяльності (проект № 5072). Вважаю за необхідне акцентувати увагу на тому, що законопроектом № 5072 пропонується суттєво посилити кримінальну та адміністративну відповідальність в сфері містобудування.
Так, наприклад, законопроектом передбачено внесення змін до ст. 18842 КУпАП щодо збільшення відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного будівельного контролю та державного містобудівного нагляду. Так, чинним законодавством передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 300 до 400 НМДГ (це від 5100 до 6800 грн.), в той час як законопроектом пропонується встановити відповідальність у розмірі від 6000 до 7000 НМДГ (тобто, від 102 000 грн. до 119 000 грн.). Аналогічний розмір штрафу (від 102 000 грн. до 119 000 грн.) пропонується встановити за недопуск перевіряючих під час здійснення ними державного будівельного контролю.
Окрім інших значних змін встановлюється кримінальна відповідальність за нездійснення будівельного контролю та нагляду, за видачу завідомо неправдивого експертного висновку та інші порушення.
Отже, будівельним компаніям потрібно бути готовими до більш жорстких санкцій за порушення законодавства в сфері містобудування (якщо законопроект все ж знайде підтримку депутатів).
ВИСНОВКИ
Наразі, складно надати об’єктивну та справедливу оцінку реформі містобудування, яка була розпочата рік назад. Без жодного сумніву, необхідність реформування цієї галузі назрівала давно, однак обраний державою спосіб та методи проведення реформи навряд чи можна назвати зваженими та ефективними. Саме тому проведені у 2020 році зміни більше схожі на імітацію реформи. Водночас, в цьому році реформаторами було визнано, що стратегія проведення змін потребує оновлення. Залишається сподіватись, що будівельні компанії відчують ті покращення, які обіцяє держава. Втім, пропоную тримати руку на пульсі та бути готовими до нових «реформаційних хвиль».
