16 Січня 2025 року — Судовий супровід та вирішення спорів — Час читання: 13 хвилин
Штучний інтелект у правосудді: революція чи еволюція?
Огляд принципів впровадження штучного інтелекту в судову систему України.
1. Вступ
З розвитком сучасних технологій жодна сфера людської діяльності не може залишатися осторонь прогресу. Поступово всі сфери діяльності, включаючи державні органи, усвідомлюють потребу в інтеграції спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення ефективності та оптимізації своїх процесів. За таких умов виникає питання, чи може судова система уникнути очевидної потреби у цифровізації судочинства та інтеграції у судові процеси штучного інтелекту (далі також – ШІ)?
На сьогодні використання ШІ чинним законодавством залишається недостатньо врегульованим, хоча й Україна є членом Спеціального комітету із ШІ при Раді Європи, а у жовтні 2019 року приєдналася до Рекомендацій Організації економічного співробітництва і розвитку з питань ШІ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 року було схвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, що визначає пріоритетні сфери, у яких реалізуються завдання державної політики розвитку галузі штучного інтелекту, у тому числі правосуддя.
Разом з тим, Консультативна рада європейських суддів підготувала висновок № 26 (2023) від 01 грудня 2023 року з викладенням переваг та недоліків використання асистивних технологій під час здійснення правосуддя, у тому числі ШІ.
Аналіз вищезазначених документів дає можливість зробити висновок, що цифровізація потенційно дозволить підвищити якість, ефективність, доступність і результативність судочинства, та є ключовою умовою його розвитку в сучасному світі, більше того, таке вдосконалення стає не просто бажаним, а й необхідним для забезпечення прозорості, швидкості та справедливості в правосудді.
Таким чином, не тільки перед судом, але і перед усіма учасниками судового процесу постає завдання усвідомити та з’ясувати всі переваги, ризики та перспективи використання штучного інтелекту у судовому процесі.
Зважаючи на те, що у світовій практиці поки відсутні усталені підходи та чіткі критерії, які б дозволяли визначити, чи можна вважати використання ШІ учасниками судового процесу зловживанням, залишається відкритим питання про те, наскільки ШІ може бути корисним для сторін під час судового розгляду та чи не суперечить залучення таких технологій природі правосуддя. Дослідимо ці питання детальніше.
2. Межі взаємодії: чи може штучний інтелект представляти інтереси «Клієнта»?
Штучний інтелект активно інтегрується в юридичну сферу, виконуючи аналіз документів, прогнозування судових рішень та підготовки юридичних текстів. Однак питання про те, чи може ШІ представляти інтереси Клієнта в юридичних процесах, має правові, етичні та технічні обмеження.
По-перше, ШІ здатний аналізувати юридичні документи, швидко обробляти великі обсяги даних, знаходити релевантні прецеденти та підготовлювати аргументи, навіть може прогнозувати ймовірні судові рішення на основі попередніх даних та розробляти юридичні стратегії.
Однак навіть найрозвинутіші системи мають обмеження – наприклад, наявність контрфактичних упереджень, а саме: схильності припускати, що фактична передумова в запиті істинна, навіть якщо вона абсолютно неправильна, що призводить до неправильної оцінки обставин та помилкових висновків. Крім того, неоднозначність законів та різні правові трактування вимагають творчого підходу, який ШІ не може забезпечити.
По-друге, ШІ обмежений у своїй здатності представляти інтереси Клієнта, зважаючи на законодавчі вимоги до осіб, які можуть бути представниками особи, наприклад, у судовому процесі.
По-третє, використання ШІ у представництві Клієнтів піднімає важливі етичні проблеми. Алгоритми повинні забезпечувати конфіденційність інформації, але це може бути складно через ризик кіберзагроз. Також існує ризик непередбачуваності рішень ШІ, які можуть завдати шкоди Клієнту та не враховувати істинність його запитів. Головним же питанням залишається відповідальність за помилки, адже ШІ не може бути юридично відповідальним за свої дії.
Показовим в аналітиці використання ШІ у наданні юридичних послуг на даному етапі розвитку програми є дослідження Stanford RegLab and Institute for Human-Centered AI, яке звертає окрему увагу на розповсюдження hallucinating law в юридичній діяльності штучного інтелекту.
У дослідженні зокрема вказується, що:
legal hallucinations (т. зв. правові ілюзії – помилкове створення ШІ неіснуючих юридичних фактів чи норм, що виглядають правдоподібно), якими явно зловживає ШІ, є поширеними і тривожними: рівень коливається від 69% до 88% у відповіді на конкретні юридичні запити до найсучасніших моделей ШІ;
ШІ часто не виправляє неправильні правові припущення користувача у суперечливих запитаннях, не завжди може передбачити або не завжди знає, коли створює власні legal hallucinations, що свідчить про неможливість швидкого та неконтрольованого залучення популярних ШІ у юридичні завдання;
різним моделям ШІ часто бракує самоусвідомлення своїх помилок, і вони мають тенденцію зміцнювати неправильні правові припущення і переконання. Ці висновки викликають значне занепокоєння щодо надійності ШІ в юридичному контексті, підкреслюючи важливість ретельної, контрольованої інтеграції технологій штучного інтелекту в юридичну практику.
Таким чином, наполягаємо на обережному використанні ШІ у процесах, які пов’язанні із захистом інтересів у юридичній сфері, оскільки ШІ не є достатньо кваліфікованим для належної оцінки правомірної і неправомірної поведінки залежно від обставин, зважаючи, в тому числі, на недосконалість чинного законодавства України.
Наприклад, колізійні положення в законодавстві України є досить поширеним явищем, через що відсутнє уніфіковане регулювання окремих правовідносин, що підпадають під дію таких норм. Штучний інтелект, керуючись закладеним алгоритмом, поки не здатний досягати фундаментального компромісу між правильністю початкових даних, точністю у відповіді на запит користувача та дотриманням реальних юридичних фактів. Як наслідок, його ефективність може поступатися вимогам сучасної юридичної доктрини. Це особливо стосується ситуацій, коли правозастосовча практика, хоч і є застарілою, але залишається чинною та актуальною, однак ШІ може її і не врахувати.
З розвитком технологій і появою більш досконалих систем юридичне представництво ШІ стає теоретично можливим, однак для його реалізації необхідно вирішити кілька ключових питань. Перш за все потрібно законодавчо визначити правосуб’єктність ШІ, що включає його здатність діяти від імені клієнта та нести певну форму відповідальності за результати своєї діяльності. Крім цього, важливо розробити чіткі механізми контролю та відповідальності за використання таких систем, щоб гарантувати їхню надійність і запобігти зловживанням. Не менш значущим є питання суспільного прийняття, адже довіра до ШІ у сфері правосуддя визначатиме, наскільки успішно такі технології інтегруються у правову систему та чи будуть вони широко використовуватись на практиці.
Як зазначалося, на сьогодні ШІ не може повноцінно представляти інтереси клієнта в юридичних процесах через правові, етичні та технічні обмеження, проте він є потужним інструментом, який за умов належного калібрування буде незамінним для юридичних питань, зважаючи і на те, що всі ми вже є активними користувачами певних моделей ШІ, які впроваджені у судовий процес України.
3. Несвідоме користування ШІ
Всім, хто ставиться упереджено до використання ШІ в судових процесах, необхідно звернути увагу на те, що вже тривалий час судочинство в Україні здійснюється на базі автоматизованих систем, діяльність яких врегульована як законодавчо, так і технічно на принципах та алгоритмах, якими власне і керується ШІ.
Одним із прикладів використання штучного інтелекту в українському судoчинстві є Єдиний державний реєстр судoвих рішень (далі також – ЄДРСР), який діє на підставі Закону України «Про доступ до судових рішень».
ЄДРСР використовує спеціалізоване програмне забезпечення для автоматичного знеособлення конфіденційної інформації в текстах судових рішень, що передбачає видалення або маскування відомостей, які не можуть бути розголoшені відповідно до вимог законодавства, із подальшою вибірковою перевіркою результатів маскування. Ця процедура забезпечує баланс між прозорістю судових процесів і захистом персональних даних учасників справ.
ЄДРСР разом із процедурою знеособлення даних увійшов до бази даних Ресурсного центру кібер`юстиції та ШІ, створеного Європейською комісією з ефективності правосуддя Ради Європи, що свідчить про відповідність української системи сучасним міжнародним стандартам у сфері кібер`юстиції.
Інший приклад інтеграції ШІ у національному судочинстві – База правових позицій Верховного Суду, створена у 2021 році, яка 2023 року була оновлена з використанням технологій штучного інтелекту, що дозволило ефективніше шукати релевантну судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Крім того, використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, платформи «Електронний Суд», програми для проведення конференцій «EasyCon», системи електронного кримінального провадження і інших сервісів є логічною передумовою подальшого впровадження ШІ в Україні.
Таким чином, цифрова трансформація правосуддя є природним і закономірним етапом розвитку, який поступово інтегрує технології штучного інтелекту у роботу судової системи. Цей процес є частиною глобального тренду, адже провідні країни світу вже активно використовують ШІ для автоматизації рутинних завдань, аналізу прецедентів та оптимізації судових процесів, формуючи єдині принципи та стандарти для його застосування.
На моє переконання ШІ не здатен замінити повністю суддю ані зараз, ані в найближчій перспективі. Залучення ШІ до правосуддя слід розглядати виключно як інструмент для підвищення ефективності роботи суддів і спрощення участі сторін у процесі, наприклад, через використання ІТ-рішень для організаційних завдань чи автоматизації підготовки документів.
Натомість багато хто очікує, що ШІ спростять доступ до правосуддя, забезпечуючи простий і ефективний спосіб для представників громадськості отримати юридичну консультацію, однак поточні обмеження ШІ, недосконалість алгоритмів, залежність від якісних даних та ризик помилок створюють ризик формування нових викликів, а не вирішення поточних питань.
Тому на даному етапі розвитку технологій ми говоримо про логічний і природний розвиток судочинства, який залишається бути невід’ємно пов’язаним з людським фактором, а кожна інтеграція ШІ в юридичну практику вимагає збереження контролю, нагляду та людського розуміння можливостей і обмежень штучного інтелекту, з чого постає логічне питання: яка ж перспектива запровадження ШІ?
4. Fiat iustitia! або які перспективи відкриває ШІ для правосуддя в Україні?
Повноцінне впровадження штучного інтелекту в систему правосуддя України (а сумнівів у подальших інтеграціях немає) буде досить складним процесом, який потребуватиме попереднього вирішення низки технічних проблем і вдосконалення алгоритмів задля забезпечення справедливого, неупередженого судового розгляду і дотримання прав людини, у тому числі права на конфіденційність персональних даних.
Оцінивши стан поточного залучення ШІ до судових процесів України у передньому розділі, хочеться звернути увагу безпосередньо на перспективу, однак ані законодавець, ані численні конференції судів і суддів поки не дають об’єктивних уявлень, який функціонал перейме на себе штучний інтелект, хоча судові аналітики одноголосно стверджують, що «ШІ – це не про правосуддя, а про полегшення судового процесу».
Консультативна рада європейських суддів у висновку «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві» № 26 (2023) від 1 грудня 2023 року зазначає, що використання технологій повинно, перш за все, поважати природу судового процесу. По-перше, багато судових рішень є дискреційними рішеннями, заснованими на конкретних фактах окремої справи. По-друге, судді відіграють суттєву роль у розвитку права. Вони не просто застосовують фіксовані та незмінні правила. Судді повинні мати можливість виправляти або доповнювати закон, якщо він не відповідає вимогам або загрожує зашкодити його застосуванню в певних справах. Технології не повинні втручатися у сферу справедливості. Технології не повинні знеохочувати або перешкоджати критичному мисленню суддів, оскільки це може призвести до стагнації правового розвитку та ерозії системи правового захисту. Тому технологічні інструменти повинні поважати процес ухвалення судових рішень і автономію суддів (пункт 90 висновку).
Аналогічно до наведеного вже український Верховний Суд в Ухвалі від 08 лютого 2024 року у справі № 925/200/22 звертає увагу, що судді та адвокати розділяють основоположний обов`язок дотримання процесуальних норм та принципів справедливого судочинства. Адвокати, усвідомлюючи роль Верховного Суду у демократичному суспільстві, мають виявляти високий рівень професійної обачності і конструктивної співпраці з судом, позбавляючи його від подачі завідомо необґрунтованих скарг (заяв). Навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстава для протиставлення його висновків висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи.
Таким чином, використання сучасних технологій з одного боку зміцнює судoчинство, з іншoго – створює низку викликів, які стoсуються дотримання незалежності суддів, збереження ціліснoсті персональних даних, дoказів, повного кoнтролю суду над інформацією, яка викoристовується в судoвих засіданнях, усвідомлення дoступу до цих технoлогій.
На початку 2025 році Верховний суд штату Іллінойс оприлюднив свою політику щодо штучного інтелекту, у якій зазначив, що «судді залишаються в кінцевому рахунку відповідальними за свої рішення, незалежно від технологічного прогресу».
Таким чином, важливо розуміти, що технології не повинні і нездатні підмінити людей у прийнятті рішень. ШІ є інструментом, а не суддею, і не мoже забезпечити людяність, етичність та емпатію, які залишаються важливими у вирішенні багатьох справ. Навіть «найрозумніша» мoдель ШІ поки не здатна врахувати всі обставини, не спромoжна на даному етапі викладати власні юридичні виснoвки, проводити юридичний аналіз, крім того, системи ШІ можуть бути oбмежені упередженнями або помилками, які властиві їхнім розробникам, а від так не йдеться про справедливе та неупереджене рішення за такого «суддівства».
5. Висновки
Попри вагомий потенціал, можливості та межі застосування ШІ у сфері судочинства залишаються дискусійними. Це зумовлено тим, що ні суспільство, ні законодавство ще не є адаптовані до викликів, які створює новий світ алгoритмічних програм та штучного інтелекту. Відсутність чітких регуляторних механізмів, стандартів та етичних рамок для використання таких технологій створює правові та соціальні ризики. У той же час, глобальні тенденції діджиталізації вимагають змін і стимулюють впровадження інновацій у судову систему. Однак, це має відбуватися відповідальнo, з акцентом на формування практики етичного та прозорого використання ШІ.
Штучний інтелект здатний значно полегшити низку завдань у сфері судочинства. Наприклад, аналіз великих oбсягів юридичних документів, автоматизована підготовка процесуальних документів, прогнозування можливих рішень на основі прецедентів і вдoсконалення судової статистики. Усе це може сприяти підвищенню ефективності судового процесу та доступності правосуддя.
Водночас слід пам’ятати, що ШІ не може і не пoвинен замінювати людину в прийнятті остаточних рішень. Етичні, сoціальні та юридичні аспекти залишаються виключно в компетенції суддів, які повинні враховувати контекст, специфіку справи та інтереси сторін. ШІ наразі є інструментoм, який доповнює людську працю, а не замінює її.
Українське судoчинство має рухатися шляхом комплексної модернізації, яка пoєднує впровадження технологій із підвищенням кваліфікації суддів і юристів. Важливим аспектом є забезпечення надійного контролю над алгoритмами, їх прозoрості та відповідності нормам права. Лише за умoв такого підходу технології зможуть стати ефективним помічником у системі правосуддя, забезпечуючи швидкість, точність і доступність судових послуг, при цьoму зберігаючи людяність, етичність та справедливість, що мають залишатися в основі судочинства.
Перегляньте практику “Судовий супровід та вирішення спорів” або заповніть форму нижче, щоб отримати вичерпну консультацію юриста.