Скасування податкового повідомлення-рішення щодо безпідставного нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Вступ

Фізичні особи, які є власниками об’єктів нерухомості, можуть отримувати податкові повідомлення-рішення від контролюючих органів із визначенням податкових зобов’язань. У випадках, коли такі рішення приймаються з порушенням норм законодавства, платники податків мають право на їх оскарження. У цьому кейсі розглядається приклад успішного оскарження ППР щодо нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 111 312,50 грн, яке винесено фізичній особі.

2. Факти справи

До ТОВ «ЮК «АРМАДА» звернувся член фермерського господарства із отриманим від контролюючого органу податковим повідомленням-рішенням, яким визначено податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 111 312,50 гривень. Клієнту на праві власності належить нежитлове приміщення – комплекс зерносушильний та склад. Також клієнт є членом фермерського господарства, якому було передано до складу складеного капіталу зазначене нерухоме майно. Отримавши безпідставно прийняте ППР із нарахуванням податкового зобов’язання щодо нерухомого майна, клієнт звернувся до ТОВ «ЮК «АРМАДА» за допомогою у його скасуванні у судовому порядку.

3. Ключові питання

Перед юристами практики податків та податкового консалтингу було поставлено такі основні питання щодо сплати клієнтом податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбаченого ст. 266 Податкового кодексу України:

• визначення, чи відповідають об’єкти нерухомості члена фермерського господарства вимогам для звільнення від оподаткування;
• з’ясування, чи використовується майновий комплекс безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
• оцінка правомірності дій контролюючого органу при винесенні податкового повідомлення-рішення, дотримання ним процедури.

4. Законодавство

Податковий кодекс України

Закон України «Про фермерське господарство»

5. Аргументи сторін

Юристами практики податків та податкового консалтингу було проаналізовано ситуацію клієнта та подано позовну заяву до суду, яка ґрунтувалася на тому, що нежитлові будівлі, які перебувають у власності клієнта, використовуються у діяльності фермерського господарство. На підтвердження цього надавались акт приймання-передачі, витяг з протоколу фермерського господарства, а також податкова звітність (форма №20-ОПП). Таким чином, податковий орган знав, що нерухоме майно використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності фермерського господарства, проте безпідставно нарахував податок клієнту.

Позивач також наголошував на процедурних порушеннях з боку податкового органу, зокрема ППР було винесено із порушенням строків, встановлених п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що саме по собі є підставою для його скасування.

У свою чергу відповідач надав відзив, у якому зазначив, що позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець і не подає податкову звітність у якості підприємця. Відтак, він не може вважатися сільськогосподарським товаровиробником у розумінні п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Контролюючий орган стверджував, що об’єкти нерухомості, які належать позивачу, не використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Зокрема, на його думку, відсутні документи, які б прямо підтверджували, що ці будівлі використовуються для виробництва чи переробки сільськогосподарської продукції.

6. Рішення суду

По справі №120/2943/24 суд детально дослідив питання належності позивача до категорії сільськогосподарських товаровиробників. На підставі поданих доказів суд встановив, що позивач є засновником та членом фермерського господарства. Діяльність цього господарства включає вирощування зернових культур, розведення тварин, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції.

Суд звернув увагу на те, що об’єкти нерухомості позивача (зерносушильний комплекс та склад кормів) безпосередньо використовуються у діяльності фермерського господарства, що відповідає вимогам п.п. “ж” п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Суд також врахував, що позивач не здає ці будівлі в оренду, лізинг чи позичку, що є додатковою умовою для застосування пільги з податку на нерухоме майно.

Контролюючий орган не надав доказів, які б спростували ці факти. Відсутність реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця не виключає його статусу сільськогосподарського товаровиробника, оскільки діяльність фермерського господарства охоплює використання його майна у сільськогосподарських цілях.

Суд також встановив процедурні порушення з боку ДПС. Податкове повідомлення-рішення було винесено із порушенням строків, встановлених п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що є самостійною підставою для його скасування.

На підставі вищевикладеного суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення.

7. Висновки та рекомендації

Ця справа демонструє важливість правильного документального підтвердження використання об’єктів нерухомості для сільськогосподарської діяльності. Для уникнення подібних податкових спорів рекомендуємо:

• своєчасно подавати податкову звітність, яка підтверджує використання нерухомості у сільськогосподарській діяльності.
• забезпечити наявність документів, що підтверджують факт використання об’єктів нерухомості (акти приймання-передачі, протоколи, договори тощо).
• у разі отримання податкового повідомлення-рішення, яке суперечить законодавству, звертатися до суду для захисту своїх прав.

Дана справа є прикладом ефективного захисту прав платника податків у податкових спорах та підтверджує важливість підготовки доказової бази для відстоювання інтересів клієнта.

Команда практики податків та податкового консалтингу ЮК «АРМАДА» має потужний практичних досвід у скасуванні ППР у судовому порядку, та завжди готова надати професійну юридичну допомогу для захисту прав та інтересів клієнтів.