Топ-3 змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

Сфера публічних закупівель зазнає постійного розвитку, з огляду на що її складові потребують постійного вдосконалення, що сприятиме забезпеченню дієвого та прозорого здійснення державою закупівель, а разом із тим формуванню необхідних умов для розвитку добросовісної конкуренції та превенції проявів корупції в означеній сфері. У зв’язку із цим 26 червня 2021 року набув чинності Закон України від 03 червня 2021 року № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель».

Зміни, внесені у червні до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), є нерозривно пов’язаними із обраним нашою державою вектором на уніфікацію та гармонізацію вітчизняного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Тож розглянемо найзначніші та найбільш практично значимі для учасників (потенційних учасників) публічних закупівель нововведення, що були запроваджені.

По-перше, подання скарги стає можливим виключно в електронному вигляді, що реалізуватиметься через заповнення уніфікованих форм з полями в електронній системі публічних закупівель. Таке нововведення спрямоване на спрощення обробки скарг та здійснення аналізу роботи системи оскарження.

По-друге, на скаргу суб’єкту оскарження обов’язково потрібно буде накласти кваліфікований електронний підпис, сутність якого визначена Законом України «Про електронні довірчі послуги». Зазначена вимога є відтермінованою в часі та вводитиметься лише після 26 червня 2022 року.

По-третє, якщо в суб’єкта оскарження виникне бажання взяти участь у розгляді поданої ним скарги без безпосередньої фізичної присутності на засіданні (наприклад, у режимі відеозв’язку), одночасно із скаргою він має подати відповідну заяву у формі електронного документа. Після подання скарги застосувати такий формат участі в її розгляді вже не буде можливим.

У попередній редакції Закону серед обов’язкових елементів скарги закріплювалась необхідність обґрунтування наявності в скаржника прав та інтересів, охоронюваних законом, які були порушені внаслідок рішень або діянь замовника. Наразі ж до складових скарги законодавець додав ще й необхідність надання суб’єктом оскарження документального підтвердження, а саме переліку документів (доказів), що свідчать про наявність порушення прав та згаданих вище інтересів з приводу рішення, дій чи бездіяльності замовника, котрі були прийняті всупереч законодавству в сфері публічних закупівель.

З огляду на таку новацію Закону закономірно постають такі питання.

По-перше, чи стосується вказана вимога усіх скарг в сфері публічних закупівель?

Ні, така вимога встановлюється лише для скарг:

• щодо тендерної документації;
• щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовників, котрі відбулися до збігу строку, встановленого для подання пропозицій.

По-друге, які наслідки матиме неподання документів (доказів) або незазначення їх переліку у скаргах, зазначених вище?

Відсутність такого документального підтвердження призведе до:

• залишення органом оскарження скарги без розгляду;
• якщо скарга вже була прийнята до розгляду – припинення розгляду скарги;
• перерахування коштів, які становили плату за подання скарги, до Державного бюджету України.

По-третє, чи існують вимоги до форми (формату) таких доказів?

Документи (докази) слід подавати в електронній формі. Єдиний формат файлів Законом не встановлений, однак зазначається про можливість завантаження таких матеріалів до скарги у форматі Portable Document Format (PDF).

По-четверте, яку ж мету переслідував законодавець, додаючи до вмісту скарги зазначений складник?

Такі зміни обумовлені необхідністю забезпечення рівності прав та обов’язків сторін у процесі оскарження та недопущення зловживання потенційними учасниками закупівель правом на оскарження.

Законодавець, вносячи зміни до часових меж подання та розгляду скарг, прагнув до вдосконалення та більшої конкретизації норм Закону, у процесі застосування яких виникли певні прикладні проблеми.

По-перше, попередня редакція Закону містила норму, що подати скаргу на умови тендерної документації, а також щодо рішень, діянь замовника, котрі відбулися до завершення строку, визначеного для подання тендерних пропозиції, можна було починаючи з дати оприлюднення оголошення про проведення тендеру. Строк на подання такої скарги завершувався не пізніше ніж за 4 дні до кінцевої дати подання тендерної пропозиції. З урахуванням цього на практиці почала прослідковуватися тенденція неоднакового трактування органом оскарження та суб’єктами оскарження цих строків (у випадках, коли до тендерної документації вносилися зміни, і строки на подання пропозиції подовжувалися, а скаржники намагалися оскаржити умови тендерної документації, які не зазнали змін), що призводило до залишення скарги без розгляду або припинення розгляду скарги. Тому нова редакція Закону усунула цю неоднозначність шляхом закріплення позиції про те, що строк на подання скарг, про які йде мова, завершується за 4 днів до кінцевого строку подачі тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.

По-друге, як і раніше встановлювалось, і суб’єкт оскарження, і замовник, у разі виникнення потреби долучити до розгляду скарги додаткові матеріали, мають право це зробити не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати розгляду скарги. Як правило, така необхідність найчастіше виникала в скаржника, який, отримавши контраргументи замовника, мав намір спростувати їх саме шляхом подання таких матеріалів. Остання редакція Закону була доповнена застереженням про те, що в разі порушення згаданих строків орган оскарження має право не враховувати надану додаткову інформацію.