Зміни законодавства, які впроваджені законом №1914-IX – предмет численних дискусій в інтернет-просторі. Ті, хто вважає закон справедливим – наполягають на тому, що сплачувати податки повинен кожен, хто обробляє землю, натомість противники закону вважають, що депутати прийняли документ, який посилює тиск на селян-одноосібників, які тепер мають сплачувати до бюджету в 5-10 разів більше.
Найбільшою новелою є запровадження нової системи оподаткування та введення поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Це не новий податок, а, точніше кажучи, мінімальна сума податків, яку повинні сплачувати сільгоспвиробники в розрахунку на 1 га. Але це не все, що очікує аграрний сектор.
УСТАНОВЛЕНО ПОНЯТТЯ «МІНІМАЛЬНЕ ПОЖДАТКОВЕ ЗОБОВЯЗАННЯ». ЩО ЦЕ?
Відповідно до нового підпункту 14.1.1142 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу.
Якщо говорити «по-простому» МПЗ – це той мінімум, який сукупно має бути сплачено з гектара землі.
Тобто, за підсумками року, землекористувач дивитиметься на загальну суму податків з ділянки, і якщо заплачено менше, ніж мінімальне податкове зобов’язання, то різниця між сплаченими податками та нарахованим МПЗ має бути доплачена до бюджету.
МПЗ сплачуватимуть як підприємці на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування.
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами, а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам/товариствам на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та на 1 січня 2022 року знаходяться у межах населених пунктів.
- У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ застосовується до орендарів, суборендарів і т.д., а не до власника земельної ділянки.
Якщо перехід права власності або права користування від одного власника, орендаря, користувача до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах відбувся протягом 1 календарного року та за умови державної реєстрації такого права, МПЗ визначається для попереднього власника, орендаря, користувача за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку.
Для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах – починаючи з місяця, в якому він набув право на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного суб’єкта до іншого протягом календарного року, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
ЗБІЛЬШЕНО ПОДАТКИ ПРИ ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА НЕРУХОМОСТІ
Зверніть увагу, при продажу земельних ділянок податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) буде збільшений з 5% до 18%. Однак слід запам’ятати, що ця норма застосовуватиметься при продажу третьої ділянки і більше. Законодавець таким чином планує зберегти землю від перепродажу, однак необхідно пам’ятати, що щороку будуть мати місце втрати у вартості землі при її купівлі-продажу. Фактично знижується вартість сільськогосподарської землі.
ЗАБОРОНА ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН
Законом визначено, що керівники підприємств, які не сплатили заборгованість у розмірі одного мільйону протягом 240 днів до бюджету, виявляться «невиїзними» за кордон до тих пір, поки підприємство не сплатить податки.
Законом надано податківцям право звертатися до суду у разі ухилення боржника від погашення податкового боргу, для тимчасового обмеження у праві виїзду керівника такої юрособи за межі України. ФОПів ця норма не стосується.
Обмеження застосовуватимуть після визнання боргу підприємства в суді. Втім, для цього достатньо лише рішення податкової.
Ризик у тому, що недоліки у процесах адміністрування податків можуть привести до обмеження прав виїзду за кордон керівників доброчесних платників податків.
ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ВЛАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПОЧИНАЮЧИ З 50 СОТОК
Досить цікавим моментом є те, що законодавці з одного боку процедуру створення дрібних фермерських господарств максимально полегшили, а з іншого – встановили посилення податкового навантаження на селян-одноноосібників. Той, хто хазяйнує більш ніж на пів гектара землі, автоматично змушений буде платити податок. Вважається, що він вирощує аграрну продукцію не лише для власних потреб, а й на продаж. Законом узгоджено механізм ідентифікації платника податку за землю та зменшено з 2 гектарів до 50 соток мінімального земельного наділу, необхідного для реєстрації сімейного фермерського господарства.
НОВЕЛИ ЗАКОНУ В РОЗРІЗІ СПЛАТИ ПОДАТКІВ
1. Податок на прибуток підприємств:
- великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування;
- частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку – власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації;
- тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій;
- тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.
2. Податок на додану вартість:
- зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК);
3. Оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців:
- звільнено від оподаткування дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо його сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2022 році – 78 тис. грн). На сьогодні такі доходи звільнялись від оподаткування незалежно від суми, але за умови, що продукція була вирощена на земельних ділянках, площа яких не перевищує розміри визначені земельним законодавством;
- податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб визначатиметься податковими органами, фізичні особи – підприємці – розраховуватимуть самостійно у складі окремого додатку до податкової декларації;
- звільнено від оподаткування дохід від продажу один раз протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років;
- дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. При цьому такий дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання (будування) об’єкта нерухомості, розташованого на території України;
4. Спрощена система оподаткування (юридичні особи):
- починаючи з 2022 року не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види господарської діяльності, як розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці водночас тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, виробництва м’яса курей тощо;
- частиною зобов’язань з єдиного податку платників третьої та четвертої груп (юридичні особи), які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп (юридичні особи).
ВИСНОВКИ
Закон введено в дію з 01.01.2022 року та ще важко говорити про вплив закону на аграрний сектор економіки, однак те, що в результаті прийняття закону виникла величезна кількість запитань у агробізнесу – це факт.
Основна мета закону – це виведення «із тіні» землекористувачів, збільшення орендної плати за землю та «прозоре» ведення господарства на земельних ділянках, однак як це буде на практиці поки не зрозуміло. Мінімальне податкове зобов’язання, яке встановлене законом, буде тісно залежати від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а так як ще не запрацювала повною мірою нова методика нарахування НГО – складно говорити про прогнозований розмір податкового зобов’язання. Слід пам’ятати, що не буває не вирішених питань та завдань – буває відсутність бажання та нестача фахового професіоналізму їх вирішувати. Фахівці Юридичної компанії «АРМАДА» завжди на захисті інтересів клієнтів та спроможні вирішувати найскладніші труднощі, з якими стикається бізнес.