1. Вступ

Станом на сьогодні можна сміливо заявити, що законодавець намагається оптимізувати процес бронювання військовозобов’язаних працівників, врахувати різноплановість бізнесів в Україні та їхню потребу у бронюванні і, що найголовніше, починає розуміти наскільки сильно держава потребує стабільно працюючий та успішний бізнес.

У попередній публікації ми вже робили огляд процедури бронювання військовозобов’язаних, зосереджуючись на особливостях та типових помилках при підготовці документів. Радимо попередньо з нею ознайомитись – загальна процедура залишилася без змін, однак з’явилися нові особливості, які розкриємо у цій статті.

Вважаємо, що останні зміни, незважаючи на завжди присутній бюрократичний фактор, все ж більш позитивні для бізнесу.

2. Останні зміни та тенденції у процедурі бронюванні військовозобов’язаних

5 червня 2024 року Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв постанову КМУ №650 «Деякі питання бронювання призовників під час воєнного стану», якою вносяться зміни до постанови КМУ №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Серед ключових змін, що запроваджуються постановою №650:

• збільшення терміну бронювання від 6 місяців до 12 місяців;
• запровадження механізму електронного бронювання через Дію;
• бронювання військовозобов’язаних із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями;
• можливість бронювання бенефіціарних власників підприємств;
• бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, які визнані критично важливими для Збройних Сил та інших військових формувань та підприємствах, в установах та організаціях, які є операторами протимінної діяльності та проводять розмінування (гуманітарне розмінування).

Щодо останнього пункту, зауважимо: законодавець такими змінами збільшив потенційну кількість підприємств, які можуть отримати підставу для бронювання військовозобов’язаних працівників.

3. Які підприємства можуть забронювати військовозобов’язаних працівників?

Постановою КМУ №76 від 27 січня 2023 року регламентовано, що забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють:

В органах державної влади чи місцевого самоврядування;

На підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

На підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

На підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі – оператори протимінної діяльності).

4. Етапи процедури бронювання: послідовність дій та практичні рекомендації для бізнесу

Коли у компанії є підстава для початку процедури бронювання, необхідно підготувати весь необхідний пакет документів і подати їх до відповідного органу державної влади.

Пакет документів на бронювання є однаковим для всіх підприємств, незалежно від підстави для бронювання. Він включає обґрунтування щодо необхідності бронювання, список військовозобов’язаних, яких пропонується забронювати на період мобілізації та воєнний час, а також довідку про їх кількість на підприємстві.

Давайте розглянемо, як правильно заповнювати ці документи.

Список та Довідка є документами, форма яких визначена Постановою 76 КМУ від 27 січня 2023 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650). Важливо звернути увагу на ту інформацію, яка має міститися в цих документах.

1) У списку військовозобов’язаних має міститися інформація лише про тих, кого підприємство планує забронювати.

2) Довідка щодо кількості військовозобов’язаних – це документ, в якому треба відобразити у вигляді чисел кількість працівників.

Так, у цій довідці включається інформація про:

• Загальну кількість працівників на підприємстві;
• Загальну кількість військовозобов’язаних на підприємстві;
• Кількість військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання.

3) Щодо обґрунтування для бронювання.

Обґрунтування для бронювання є документом, що складається у вільній формі від підприємства.

Вкрай важливо зазначити про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Незалежно від підстави для бронювання, обґрунтування повинно містити абзац, у якому підприємство підтверджує відповідність військово-облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Цей абзац звучить наступним чином:

«Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» уточнення даних щодо перебування на військовому обліку військовозобов’язаних нашого товариства проведене і буде проводитися згідно законодавства».

Куди слід подавати готовий пакет документів щодо бронювання?

Після підготовки документів для бронювання виникає питання, куди їх направити.

Залежно від підстави для бронювання у підприємства різні адресати:

1. Виконавці мобілізаційних завдань подають документи до органу, що здійснив мобілізаційне завдання, наприклад, відповідна районна державна (військова) адміністрація (ВАЖЛИВО: на підставі Постанови КМУ від 04.02.2015 № 45 та розпорядження КМУ від 18.03.2015 № 493).
2. Виконавці державних контрактів у сфері оборони направляють пакет документів до Міністерства стратегічної промисловості.
3. Підприємства, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, звертаються із пакетом документів про бронювання до органу, що прийняв рішення про їх визначення як критично важливих. Наприклад, якщо статус критично важливого підприємства був наданий через Міністерство енергетики України, документи слід направляти до цього Міністерства.
4. Міноборони – підприємства, установи та організації, визначені ним критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
5. Центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, СБУ – підприємства, установи та організації, визначені ними критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
6. Мінстратегпрому – підприємства, установи та організації, визначені ним критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

Після подачі документів на бронювання процедура розгортається наступним чином:

Після отримання пакету документів про бронювання відповідний орган державної влади направляє їх на погодження до Міністерства оборони України для узгодження списків військовозобов’язаних.

Після узгодження списків військовозобов’язаних Міноборони направляє їх до Мінекономіки.

Мінекономіки, на підставі узгоджених списків від Міноборони, видаватиме наказ про бронювання військовозобов’язаних, який потім передається до підприємства, що подавало запит на бронювання.

Підприємство після отримання наказу про бронювання зобов’язане видати кожному заброньованому військовозобов’язаному Витяг з наказу Мінекономіки про бронювання.

Витяг, підписаний керівником підприємства та печаткою, є документом, що засвідчує відстрочку для військовозобов’язаного.

5. Яку кількість працівників можуть забронювати підприємства?

За загальним правилом бронювати можна 50% від кількості військовозобов’язаних станом на 18 травня 2024 року, а якщо підприємство нове чи кількість збільшилась – станом на дату подання списку.

100% працівників можуть забронювати деякі категорій підприємств:

1. підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, перелік яких затверджується Міненерго;
2. підприємств, установ та організацій, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядні організації, перелік яких затверджується Мінінфраструктури;
3. технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств (постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж та їх підрядних організацій , перелік яких затверджується Мінцифри;
4. підприємства, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, фонду, що надає фінансову підтримку (гранти) для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, перелік яких затверджується Мінцифри;
5. підприємств, установ та організацій, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд, перелік яких затверджується обласними військовими адміністраціями за погодженням з Міноборони;
6. підприємств, установ та організацій, які визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу;
7. спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
8. представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
9. товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, перелік яких затверджується Мінреінтеграції;
10. спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
11. установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом.

Також важливо зазначити, підприємство для бронювання 100% працівників має пройти 2 процедури (це можна робити паралельно):

1. Отримати статус критично важливого підприємства для економіки або критичного важливого для Збройних Сил.
2. Якщо є підстава для бронювання 100% – подати лист у відповідний орган для включення у відповідний перелік (або в такий перелік підприємство включить сам орган або ваш контрагент).

6. Електронне бронювання через Дію: процес бронювання за одну годину

Сервіс «еБронювання», за інформацією від посадових осіб Мінфицри, повинен запрацювати протягом липня.

Якщо бізнес чи державний орган має право на бронювання, керівник через портал «Дія» може подати списки працівників та засвідчити електронним підписом заяву.

Далі «Дія» автоматично перевірить по реєстрах, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в базі «Оберіг». Весь процес триватиме не більше години. Враховуючи, що станом на даний момент процес бронювання через бюрократичність може займати принаймні один місяць, така зміна є дуже бажаною.

7. Висновки

Останні зміни у законодавстві покликані стимулювати бізнес для збереження власних кваліфікованих кадрів. Держава намагається покращити процес бронювання військовозобов’язаних.

Якщо ви маєте сумніви щодо того, чи має ваша компанія підстави для бронювання працівників або чи може потенційно отримати таку підставу – радимо звернутись за консультацією до кваліфікованих юристів, які проведуть всеосяжний аналіз вашого підприємства.

Залучення практикуючих спеціалістів до безпосередньої подачі документів зменшить ризики у відмові та значно підвищить швидкість отримання позитивного результату для вашого бізнесу.