Скасування «воєнного» закону про інтелектуальну власність: що зміниться?

1. Вступ

На початку повномасштабної збройної агресії проти України держава впровадила особливі заходи для забезпечення охорони прав інтелектуальної власності. 1 квітня 2022 року було ухвалено Закон № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України». Цим нормативним актом фактично було призупинено перебіг багатьох процедур у сфері інтелектуальної власності, а саме: сплату зборів, продовження чинності охоронних документів тощо. Метою такого призупинення було запобігання втрати прав через обставини, які спричинені війною, а саме евакуацію, перебої в роботі установ, неможливість доступу до необхідних документів та інші форс-мажорні обставини.

Зокрема, власникам надавалась можливість здійснити необхідні дії протягом 90 днів після завершення воєнного стану, навіть якщо строки їх вчинення спливли під час дії цього режиму. Охоронні документи, строк дії яких завершувався під час війни, автоматично подовжувалися на весь період воєнного стану.

Такі заходи мали суттєве значення для захисту інтересів винахідників, правовласників та бізнесу. Водночас із плином часу, зокрема у 2023–2024 роках, стало очевидним, що затяжна «пауза» в регулюванні прав інтелектуальної власності почала створювати негативні наслідки, зокрема, у фармацевтичному секторі та бізнесі.

Саме тому, 16 квітня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9383, яким скасовується дія «воєнного» Закону № 2174-IX та відновлюються стандартні правила у сфері інтелектуальної власності. Фактично це означає завершення «паузи», тобто усі строки, які були зупинені на час дії воєнного стану, відновлять свій перебіг. Водночас, для уникнення раптової втрати прав, у законі передбачено перехідні положення, які мають забезпечити м’який перехід до звичайного режиму.

Наразі законопроєкт очікує на підпис Президента України. Після підписання та офіційного опублікування закон набуде чинності через 30 днів.

2. Повернення стандартних строків

З моменту набрання чинності новим законом поновляться загальні строки для всіх дій, які раніше були призупинені. Відтепер ці дії повинні будуть здійснюватися у визначені законом терміни, як це було до впроваджено до «воєнного» режиму.

Наприклад, якщо винахіднику ще у травні 2022 року потрібно було подати додаткові матеріали до патентної заявки, раніше він мав право відкласти цю дію до 90 днів після завершення воєнного стану. Після прийняття відповідного закону строк буде поновлено, тому документи доведеться подати у межах строку, який передбачений законом.

Проте для уникнення масових порушень та пропущень строків, держава передбачила 75-денний перехідний період. Це означає, що кожен заявник отримає не менше 75 днів для завершення призупинених дій. Усі дії, які вчинені протягом цього періоду, вважатимуться своєчасними, а збори такими, що сплачені вчасно.

3. Скасування «безсмертних» патентів і вихід генериків на ринок

Одним із найбільш відчутних наслідків дії «воєнного» закону було автоматичне продовження строку дії всіх патентів, термін яких спливав під час війни. Навіть ті об’єкти, які за законодавством не підлягають продовженню, все одно залишалися чинними на весь період воєнного стану. Новий же закон скасує цю норму.

У даному випадку чинність зберігатимуть лише ті патентні права, які можуть бути подовжені відповідно до стандартної процедури. Натомість ті патенти, що повністю вичерпали свій строк дії під час війни та не підлягали подовженню, вважатимуться припиненими.

Наприклад, якщо фармацевтична компанія мала патент на лікарський засіб і його строк дії закінчився у 2023 році, то за попереднім «воєнним» регулюванням він залишався чинним до завершення воєнного стану. У той же час тепер, відповідно до нових правил, такий патент втратить чинність.

Це означає втрату виключних прав для правовласника, але водночас відкриває шлях для появи на ринку генеричних препаратів. Адже автоматичне продовження строків дії патентів заблокувало вихід генеричних препаратів. Оригінальні ліки продовжували охоронятися  навіть після формального завершення їхньої дії. Це призводило до штучного стримування конкуренції та зберігало монопольне становище окремих виробників.

Новий закон покликаний усунути ці дисбаланси. У пояснювальній записці до законопроєкту прямо зазначено, що метою змін є відновлення ринкової рівноваги між правами патентовласників та суспільним інтересом у доступі до лікарських засобів.

Це означає, що посилиться конкуренція, знизяться ціни на ліки та підвищиться їх доступність для пацієнтів.

Наприклад, якщо раніше дорогий лікарський засіб мав лише одного постачальника, оскільки інші виробники не могли випускати генерик без ризику порушити чинний патент, то після припинення дії такого патенту, конкуренти отримують повне право вивести на ринок альтернативу.

До того ж, ці зміни наближають українське законодавство до європейських стандартів, оскільки відповідають зобов’язанням України у межах Угоди про асоціацію з ЄС щодо дотримання балансу між охороною прав інтелектуальної власності та забезпеченням доступу до лікарських засобів.

4. Відновлення процедур подачі заперечень та розгляду заяв, що залишалися без руху

У період дії «воєнного» закону особи, які хотіли оскаржити надання прав інтелектуальної власності, наприклад, подати заперечення проти заявки на торговельну марку, фактично мали невизначений термін для таких дій,  а саме до завершення воєнного стану та ще плюс 90 днів. Відповідний підхід мав на меті захистити інтереси сторін, які через форс-мажорні обставини не могли реалізувати своє право вчасно.

З відновленням звичайних правил строки подання заперечень повернуться до стандартних. Вже неможливо буде відкласти подання заперечень «до закінчення війни», тепер необхідно буде діяти у межах загального порядку.

Для практики це буде означати, що усі «завислі» заперечення почнуть розглядатися, а нові повинні подаватися своєчасно.

Також позитивним моментом є прискорення експертизи заявок. Подібна ситуація була і з реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності. Через призупинені строки багато заявок залишалися в підвішеному стані. Наприклад, оскільки строки були офіційно зупинені, експерти проводили оцінку поданих заяв без прив’язки до жорстких термінів ухвалення рішень. Заявники теж могли не відповідати одразу на запити експертизи. Тепер усі ці процеси активізуються.

Крім того, відновлення чітких строків додасть передбачуваності для бізнесу. Оскільки компанії зможуть планувати виведення нових продуктів, знаючи, коли очікувати реєстрації патенту чи торговельної марки.

5. Висновок

Скасування «воєнного» закону № 2174-IX зможе повернути українську систему інтелектуальної власності до нормального режиму роботи навіть в умовах триваючої війни. Для правовласників це означатиме необхідність знову уважно стежити за встановленими строками та дедлайнами. Водночас взаємодія з державними органами стане оперативнішою та більш прогнозованою.

Для економіки та суспільства такі зміни відкривають нові перспективи,  а саме зниження вартості лікарських засобів, появу генеричних препаратів та посилення конкуренції на ринку. Адже більше не буде практики штучного продовження дії патентів, які вже мали завершитися.

Важливо, що закон передбачає перехідний період тривалістю 75 днів, що дозволить заявникам адаптуватися до нових умов без ризику раптової втрати прав.

У результаті реєстри охоронних документів відображатимуть актуальну картину, без «заморожених» об’єктів, а бізнес зможе ефективніше планувати свої стратегії. Нова законодавча ініціатива демонструє прагнення України підтримувати чіткий баланс між охороною прав інтелектуальної власності та інтересами суспільства  навіть в умовах війни.