23 Січня 2025 року — Інтелектуальна власність — Час читання: 7 хвилин
Військова техніка, технології «dual-use» і інтелектуальна власність
Захист інтелектуальної власності на розробки військової техніки та технології подвійного призначення є важливим чинником обороноздатності держави, але їхній захист пов’язаний із низкою викликів, зокрема необхідністю збереження секретності та запобігання витоку критичної інформації.
1. Вступ
Сучасна війна вимагає від держави не лише потужного озброєння, але й інноваційних технологій, які можуть визначати хід бойових дій і забезпечувати стратегічну перевагу. У XXI столітті обороноздатність ґрунтується на інноваціях, адже війна – це комбінація сили зброї та інтелектуального потенціалу населення.
Одним із ключових трендів розвитку оборонної сфери є поява так званих технологій подвійного призначення(надалі також – технології «dual-use»). Це розробки, які здатні функціонувати як у військовій сфері (наприклад, розробка зброї або системи бойового керування), так і в цивільних галузях (авіація, логістика, медицина, телекомунікації, наукові дослідження тощо). Наприклад, безпілотні літальні апарати (дрони) можуть слугувати засобом зйомки заходів, але також застосовуються і для військової розвідки.
Саме тому інтелектуальна власність у сфері розробки військової техніки, технологій «dual-use» є важливим інструментом захисту авторських прав розробників та державних інтересів. Для України, яка перебуває у стані збройного конфлікту, це питання є критично важливим. Патенти, комерційна таємниця та авторське право дозволяють:
- закріпити права на унікальні технології;
- запобігти незаконному копіюванню та використанню розробок конкурентами або противником;
- забезпечити можливість ліцензування розробок у випадках державного та міжнародного співробітництва.
2. Виклики правового захисту розробок військової техніки, технологій «dual-use»
Основними викликами правового захисту розробок військової техніки, технологій «dual-use» є, по-перше, збереження секретності та обмеження розкриття інформації. Адже однією з головних проблем патентування технологій полягає в тому, що для отримання патенту необхідно розкрити детальний опис винаходу, що у свою чергу може розкрити критичні деталі. Це може призвести до витоку важливої інформації та становити загрозу національній безпеці. Адже винахідники та правовласники ризикують надати конкурентам доступ до ключових аспектів технологій ще до їх захисту.
По-друге, важливим є дотримання міжнародних та національних норм експортного контролю. У ЄС діє Регламент щодо контролю експорту товарів подвійного призначення, а в Україні запроваджено відповідний перелік технологій та матеріалів, які підлягають державному контролю. Це обмежує передачу розробок іноземним контрагентам без відповідного дозволу. Порушення цих норм може спричинити серйозні юридичні наслідки, включно з накладанням санкцій та обмеженням комерційної діяльності.
Також існує досить високий ризик шпигунства та несанкціонованого використання, адже розробки військової техніки, технології «dual-use» є об’єктами підвищеної уваги з боку інших держав та недобросовісних гравців. А тому, відсутність належного захисту може призвести до втрати інновацій або їх використання противником.
Крім того, процедура реєстрації патенту є тривалою та інколи не встигає за швидким розвитком технологій, що може стримувати комерціалізацію та впровадження розробок у виробництво. У таких умовах компаніям доводиться шукати альтернативні способи захисту, як, наприклад, комерційна таємниця чи укладання додаткових договорів про захист конфіденційної інформації із партнерами, постачальниками тощо.
3. Кроки України у посиленні правового захисту
Саме тому Україна рухається у напрямі створення дієвої системи захисту таких розробок. Зокрема, у вересні 2024 року в Головному управлінні військової юстиції було створено новий відділ з питань інтелектуальної власності Міністерства оборони України. Згідно з інформацією на офіційному порталі Міністерства оборони України, у складі цього відділу працює дев’ять фахівців, четверо з яких мають статус патентних повірених. Саме вони запроваджують принципово нову практику захисту інтелектуальної власності, якої досі не існувало за роки незалежності України. Це новий підхід, який дозволить винахідникам не лише захистити свої права, а й отримати підтримку у сфері патентування та конфіденційності.
На заході IP UKRAINE NOW 2024 було оголошено, що будуть ухвалені необхідні нормативні акти, а у січні 2025 року – засновано відповідне профільне управління. Крім того, у першому кварталі 2025 року заплановано запуск «Єдиного вікна» для винахідників у Збройних Силах України.
Як зазначив старший офіцер відділу з питань інтелектуальної власності Головного управління військової юстиції Юрій Охромєєв: «Це надзвичайно важливо для України, оскільки тепер кожен військовослужбовець, кожна військова частина може звернутися до нашого відділу зі своєю інноваційною розробкою й отримати захист. Це створює умови для розвитку новітніх технологій, що посилюють обороноздатність держави та відповідають світовим стандартам».
Прикладом вже успішного функціонування цього відділу стала реєстрація патенту на корисну модель – детектор FPV-дронів «Вітряк-М», який був створений Центром масштабування технологій. Цей пристрій допомагає Збройним Силам України виявляти дрони противника й завчасно попереджати про їхнє наближення, автоматично вмикаючи системи РЕБ.
4. Рекомендації для посилення захисту
Станом на сьогодні ж, для ефективного захисту інтелектуальної власності у сфері розробок військової техніки, технологій «dual-use», слід дотримуватись комплексного підходу. Перш за все, можна використовувати ноу-хау та патенти у комбінації. Наприклад, найбільш критичні аспекти технології можна залишити у формі ноу-хау та захистити як комерційну таємницю, а загальні принципи оформити через патент. Це дозволяє уникнути розголошення найцінніших деталей та створює додатковий бар’єр для конкурентів. Однак для реалізації цього підходу необхідно ретельно підготувати договірну документацію, що чітко визначить заходи безпеки та підтвердить правовий статус комерційної таємниці у разі порушення. Також варто врахувати міжнародні аспекти захисту патентів, оскільки розробки можуть бути використані або продаватися за межами країни. Тому важливо реєструвати патенти в тих юрисдикціях, де можливе використання технології, і забезпечувати моніторинг їхнього дотримання.
По-друге, слід забезпечити контроль доступу до інформації – розробок військової техніки, технологій «dual-use».Мають бути впроваджені системи багаторівневого контролю доступу до інформації та забезпечені внутрішні перевірки відповідно до політик безпеки. Адже значна частина документів щодо відповідних розробок зазвичай зберігається в електронному вигляді, а тому слід впроваджувати сучасні засоби кіберзахисту, такі як шифрування даних, багатофакторна автентифікація, моніторинг мережевої активності для виявлення потенційних загроз тощо.
Крім того, регулярний аудит IT-систем та навчання співробітників щодо загроз соціальної інженерії допоможе підвищити загальний рівень безпеки компанії. Слід забезпечити проведення тренінгів з дотримання норм експортного контролю, внутрішніх політик конфіденційності. Особливу увагу слід приділити стратегії реагуванню на кіберінциденти для швидкого виявлення та ліквідовування у випадку загрози.
Також слід підготувати угоду про нерозголошення, адже залучення партнерів та контрагентів повинно обов’язково супроводжуватися юридично закріпленими зобов’язаннями про нерозголошення та відповідальністю за витік інформації. Важливо додавати детальні положення про можливість перевірки та аудит для забезпечення дотримання угод. Угода має також включати положення про обмеження доступу до інформації, визначення умов її використання, а також санкції за порушення. В умовах міжнародної співпраці варто враховувати вимоги місцевого законодавства щодо комерційної таємниці та забезпечити дотримання норм експортного контролю, що регулюють передачу технологій.
5. Висновок
Сучасні виклики війни вимагають від України не лише посилення обороноздатності, але й впровадження інноваційних підходів до захисту розробок у сфері військових технологій та технологій подвійного призначення.Інтелектуальна власність стає ключовим інструментом, який дозволяє не лише закріпити права на інноваційні розробки, але й забезпечити їхню конфіденційність та запобігти незаконному використанню.
Однак ефективний захист таких розробок пов’язаний із низкою викликів, зокрема необхідністю збереження секретності, дотриманням норм експортного контролю, ризиками шпигунства, та повільністю процесу патентування. Для подолання цих викликів Україна активно працює над створенням нових правових механізмів, як-от заснування спеціалізованого відділу з питань інтелектуальної власності в Міністерстві оборони, запуском «Єдиного вікна» для винахідників та розробкою новітніх нормативно-правових актів.
А тому, Україна має всі передумови для того, щоб стати лідером у розробці та правовому захисті передових військових технологій.
Перегляньте практику “Інтелектуальна власність” або заповніть форму нижче, щоб отримати вичерпну консультацію юриста.