1. Можливі причини зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Як відомо, національне податкове законодавство зобов’язує платників податків складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Їх реєстрація дозволяє платникам податку отримувати певні податкові поліпшення зі сторони держави, а держава, в свою чергу, фактично має можливість перевіряти господарські операції на предмет їх реальності і протидіяти недобросовісній поведінці платників податків.

Зупинка ж реєстрації податкових накладних позбавляє платників податків права сформувати податковий кредит для своїх контрагентів, що також призводить до настання менш очевидних негативних наслідків. Так, зокрема, підприємці нерідко встановлюють в договорах штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних. Також, у практиці часто зустрічається введення поетапної оплати за договором, за якою оплата заключної частини здійснюється лише після реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН. Нереєстрація податкових накладних, в свою чергу, може мати наслідком негативні дії зі сторони контролюючих органів у вигляді накладення штрафів, або ж включення підприємства до категорії «ризикових».

Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН негативно впливає на стан бізнесу, може призвести до фінансових втрат або ж навіть до зупинки діяльності підприємства.

Зупинка реєстрації ПН/РК в ЄРПН є досить розповсюдженим явищем. Зокрема, Рада бізнес-омбудсмена повідомляє, що податкові питання бізнесу очолюють рейтинг скарг до Ради, склавши 61% від усіх звернень. «В Україні законослухняний бізнес є мішенню для прискіпливих перевірок і покарань за формальні помилки з боку фіскальних, чи-то правоохоронних органів», – зазначає бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Блокування податкових накладних, невиконання судових рішень щодо реєстрації накладних, а крім того, й податкові перевірки – серед основних предметів скарг бізнесу.

Але ж чому так відбувається? В першу чергу, слід звернути увагу на нормативне підґрунтя таких дій зі сторони контролюючий органів.

Питання можливості зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок №1165).

Додатком №3 до цього Порядку №1165, в свою чергу, встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій, за відповідності яким контролюючий орган зупиняє реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Їх всього 6, але найрозповсюдженішим з них є саме п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій – оминемо увагою зупинку реєстрації ПН/РК з причин «ризиковості» підприємства (дізнатись, чому так відбувається, можна тут).

Якщо коротко, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що податкова не вбачає достатність певного товару для здійснення певної господарської операції, і відповідно, вважає такі операції ризиковими.

На практиці ж, в свою чергу, під цим пунктом може маскуватись низка ймовірних причин, за яких може зупинятись реєстрація ПН/РК в ЄРПН. Хоч автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) і відбувається автоматизовано, все ж реєстрація податкової накладної може залежати від низки суб’єктивних критеріїв, таких як:

– «відсутність достатньої кількості трудових ресурсів». При цьому, невідомо, яка кількість трудових ресурсів, на думку контролюючого органу, є достатньою для провадження того чи іншого виду господарської діяльності;

– «відсутність належної матеріально-технічної бази для здійснення господарської операції». Тобто, податківці вважають, що матеріально-технічна база підприємства, на їх думку, не є недостатньою – знову ж таки, ніякої конкретики щодо того, який обсяг МТБ є достатнім, за якими критеріями визначається «достатність» тощо;

– «відсутність місць для зберігання товару в платника податку». Це також можна віднести до недостатнього-матеріально технічного забезпечення підприємства (звісно, на думку контролюючих органів);

– «відсутність позитивної податкової історії». Це особливо актуально для новостворених підприємств, які з першого ж дня свої діяльності стикаються з проблемами реєстрації податкових накладних.

Перелік таких чинників можна продовжувати, і всі вони мають наслідком зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Більш детально про витоки та причини цієї проблеми розповів у своїй авторській статті керуючий партнер ЮК «Армада» Олександр Кузнєцов.

Однак, не слід опускати руки, – зупинену податкову накладну можна зареєструвати. Розповімо, як це можна зробити.

2. Перший крок: на що слід звернути увагу контролюючих органів

Як зазначено в Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН контролюючий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У такій квитанції, зокрема, крім критерію ризиковості здійснення операцій (причини зупинки реєстрації податкової накладної) міститься також пропозиція надати пояснення та копії документів для реєстрації такої податкової накладної.

Отже, в першу чергу слід дослухатись до цієї «пропозиції» та подати до ДПС регіонального рівня вичерпні письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійсненої господарської операції. Законодавство встановлює 365 днів для подачі таких пояснень платником податку, тому радимо не поспішати і підійти до їх підготовки виважено та ґрунтовно.

Зауважуємо, що підготовка пояснень є надзвичайно важливим етапом в процесі «розблокування» податкової накладної, і до нього слід підійти відповідально.

Так, необхідно проаналізувати власну господарську операцію та подивитись на неї «зі сторони» – очима контролюючого органу. Слід впевнитись, що з наданих до ДПС пояснень та документів вбачається реальність господарської операції, хронологія подій є зрозумілою а Ваші бізнес-процеси належним чином відображені у всіх первинних документах.

Також, слід вийти за межі опису безпосередньо здійсненої господарської операції. Наприклад, якщо підприємство займається перепродажем товару, необхідно надати документи на підтвердження його придбання. Теж стосується і сільськогосподарської продукції – на підтвердження наявності в достатній кількості реалізованої продукції слід надати, наприклад, відповідні сільськогосподарські звіти щодо кількості зібраного врожаю, документи щодо наявності земельних ділянок в обробітку тощо. Тобто, у Ваших поясненнях має прослідковуватись достатність ресурсу для здійснення відповідної господарської операції.

Разом з цим, з нашої практики зазначаємо, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів (знову ж таки, на думку податкових органів) на підприємстві є однією з найпоширеніших підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Отже, у випадку, якщо діяльність Вашого підприємства забезпечує невеликий штат працівників, який є цілком достатнім – на цьому необхідно зосередити увагу ДПС та надати опис функціональних обов’язків кожного працівника. Разом з цим, якщо для провадження господарської діяльності залучаються сторонні особи на підставі підрядних договорів – необхідно обов’язково зазначити про це та надати підтвердні документи.

Теж саме стосується матеріально-технічної бази та складських приміщень – слід обов’язково обґрунтувати їх достатність та вказати, що саме використовувалось під час здійснення певної господарської операції.

Необхідно також звернути увагу і на правильність оформлення первинних документів – будь-яка відсутність підпису або інших реквізитів може спровокувати відмову в реєстрації податкової накладної.

В попередніх публікаціях ми вже предметно розповідали про підготовку пояснень та збір документів, ознайомитись можна тут.

Отже, як бачимо, процес «розблокування» податкової накладної фактично перетворюється на всеохоплююче звітування перед податковою про свою господарську діяльність та свої активи, що, фактично, підміняє собою податкові перевірки. Звісно, це є неправильним, і навіть обурливим для платників податку. З платниками податку погоджується і Верховний Суд у постанові № 140/1986/22 від 06 липня 2023 року. Так, Верховний Суд зазначає, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Однак, в наших реаліях все ж таки поки варто йти на поступки податківцям та надавати максимально вичерпний обсяг пояснень та документів. Це важливо також і з тої точки зору, що підготовка пояснень може допомогти зберегти час та ресурси на подальше адміністративне та/або судове оскарження.

Навіть у випадку, якщо пояснення не дадуть бажаного результату, слід враховувати, що саме вони є підґрунтям для подальшого оскарження.

3. Додаткові пояснення – другий шанс, яким треба скористатись

Наразі законодавством передбачено можливість платникам податків подавати додаткові пояснення для розблокування ПН/РК в ЄРПН.

Така можливість з’являється у випадку, якщо контролюючий орган регіонального рівня надсилає  платнику податків відповідне повідомлення. Надати ж додаткові пояснення слід протягом 5-ти робочих днів з моменту його отримання.

З власного досвіду зауважуємо, що в разі надходження цього повідомлення необхідно надавати додаткові пояснення та документи в обов’язковому порядку – інакше у реєстрації податкової накладної буде відмовлено. Так, якщо платник ПДВ не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня імперативно приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У разі ж, якщо запитувані податковою документи вже було надано, або ж такі документи надати неможливо (наприклад, якщо запитуються документи щодо оплати поставленого товару, яка ще не відбулась тощо), це необхідно детально роз’яснити в додаткових поясненнях.

Також, додаткові пояснення нерідко можна використати як інструмент для «виправлення» ситуації. Наприклад, в нашій практиці були випадки, коли контролюючий орган вказував на певні недоліки у наданих документах та на їх невідповідність законодавству (зокрема, у разі відсутності всіх підписів). В такій ситуації необхідно оперативно зреагувати та виправити недолік, надавши разом з додатковими поясненнями вже правильно оформлений документ. Це може бути корисним одразу із двох сторін: з однієї сторони допоможе зареєструвати податкову накладну, а з іншої – забезпечить відповідність Ваших документів законодавству.

Чому треба подавати додаткові пояснення та як це краще зробити ми розбирали також в наших минулих публікаціях.

4. Адміністративне оскарження. Що змінилось?

Якщо, все ж таки, розблокувати податкову накладну за результатом подання пояснень (та додаткових пояснень) не вдалось, у платника податків є 2 опції: адміністративне оскарження, або ж одразу судове.

Зокрема, платник податку має можливість звернутись до контролюючого органу центрального рівня (ДПС України) зі скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Таку скаргу слід подати впродовж 10 робочих днів з моменту отримання рішення. Про те, як оскаржити рішення в адміністративному порядку за загальними правилами ми також писали раніше.

Однак, слід зазначити, що в червні 2024 року набули чинності деякі зміни щодо порядку оскарження рішень в адміністративному порядку.

Так, відтепер платникам податків надано можливість взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок.  Тобто, платник податків може безпосередньо під час розгляду скарги надавати свої усні пояснення та обґрунтовувати правомірність складення ПН/РК.

В ДПС України також звертають увагу, що про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги в режимі відеоконференції платнику податку слід зазначити завчасно – у самій скарзі. Після цього, не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду скарги платнику податків  надсилається повідомлення із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції.

При цьому, перенести або відкласти розгляд скарги не можна. У разі, якщо не підключитись до відеоконференції – скарга буде розглядатись без участі платника податку.

Зазначене нововведення впливає також і на строк розгляду скарги. Так, за загальним правилом, скарга розглядається впродовж 10 календарних днів, але ж якщо активувати цю опцію – розгляд скарги буде продовжено до 30 календарних днів.

Ці зміни було впроваджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 року № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165», яка набрала чинності з 16 червня 2024 року.

Маємо надію, що ці зміни суттєво підвищать процент позитивних рішень за результатом розгляду скарг та, в певній мірі, покращать комунікацію між платниками податків та податківцями.

5. Висновки

Зупинка реєстрації податкових накладних залишається найбільш гострою проблемою для українського бізнесу. Однак, впадати у відчай також не вихід – законодавством передбачені дієві механізми «розблокування» податкових накладних, зокрема, в досудовому порядку: шляхом подання пояснень та скарг. Разом з цим, законодавство повсякчас розвивається та модернізується, що, зокрема, дає платникам податку можливість додатково захистити свої права, зокрема,  шляхом безпосередньої участі під час оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку.