1. Загальна характеристика статті 369 КК України

Стаття 369 КК України є одним з ключових інструментів антикорупційного законодавства України. Вона встановлює відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. Ця норма є складовою правових заходів, направлених на попередження та боротьбу з корупцією в Україні.

Схематично стаття 369 КК України складається з чотирьох частин, кожна з яких описує різні форми злочинної поведінки та встановлює відповідальність за неї. Перша частина статті криміналізує сам факт пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди службовій особі, а також її надання. Наступні частини встановлюють більш суворе покарання за ті самі дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або щодо службової особи, яка займає особливо відповідальне становище.

Важливо зазначити, що стаття 369 КК України є результатом еволюції українського кримінального законодавства та його узгодження з міжнародними стандартами у сфері протидії корупції. Вона відображає зобов’язання України, взяті в рамках ратифікації низки міжнародних конвенцій, зокрема Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи та Конвенції ООН проти корупції.

Ця стаття, як інструмент в правозастосуванні, має важливе значення для забезпечення верховенства права та рівності перед законом, оскільки вона спрямована на запобігання та покарання спроб незаконного впливу на діяльність службових осіб. Вона також покликана сприяти формуванню в суспільстві нетерпимості до корупційних проявів та підвищенню довіри громадян до державних інституцій.

2. Склад злочину за статтею 369 КК України: що потрібно знати

Склад злочину, передбаченого статтею 369 КК України, класично включає чотири обов’язкові елементи:

– об’єкт;

– об’єктивну сторону;

– суб’єкт;

– суб’єктивну сторону.

Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що стосуються службової діяльності. Безпосереднім об’єктом є законодавчо визначений порядок виконання службовими особами їхніх повноважень.

Об’єктивна сторона злочину може виражатися у трьох формах:

– пропозиція неправомірної вигоди – це висловлення наміру про надання такої вигоди, може бути здійснена в будь-якій формі (усно, письмово, через посередника) і має містити достатньо інформації про предмет неправомірної вигоди.

– обіцянка неправомірної вигоди – це висловлення наміру про надання неправомірної вигоди з повідомленням про місце, спосіб, порядок надання такої вигоди.

– надання неправомірної вигоди – це безпосередня передача предмета неправомірної вигоди службовій або іншій особі.

Важливо зазначити, що злочин вважається закінченим з моменту здійснення будь – якої із зазначених дій, незалежно від того, чи прийняла службова особа пропозицію, обіцянку або саму неправомірну вигоду.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Це так званий “загальний суб’єкт”. При цьому не має значення, чи є ця особа громадянином України чи ні.

Суб’єктивна сторона визначається наявністю прямого умислу. Це свідчить про те, що особа розуміє суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлює можливі наслідки та прагне їх досягнення. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають, але можуть враховуватись при винесенні вироку.

Важливим аспектом є розуміння поняття “неправомірна вигода”. Воно включає не лише матеріальні блага, але й нематеріальні активи, послуги, пільги тощо. При цьому розмір неправомірної вигоди не впливає на кваліфікацію за частиною 1 статті 369 КК України, але може бути врахований при винесенні вироку.

Розуміння складу злочину за статтею 369 КК України є важливим для правильної кваліфікації діяння та забезпечення принципу законності в кримінальному провадженні.

3. Особливості кваліфікації злочину та відмежування від суміжних правопорушень

Кваліфікація злочину за статтею 369 КК України вимагає ретельного аналізу всіх обставин справи та правильного застосування норм кримінального закону. При цьому важливо враховувати її специфіку.

Перш за все, необхідно чітко розмежовувати пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди. Хоча всі ці дії охоплюються диспозицією ч. 1 ст.369 КК України, вони мають різний ступінь суспільної небезпеки та можуть порізному впливати на вирок.

Також важливим аспектом кваліфікації є визначення моменту закінчення злочину. Як вже зазначалося, злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій, передбачених диспозицією статті, незалежно від наслідків. Це означає, що навіть якщо службова особа відмовилася прийняти неправомірну вигоду, дії особи, яка її пропонувала, обіцяла чи намагалася надати, все одно кваліфікуються, як злочин.

При кваліфікації злочину за частинами 2-4 статті 369 КК України необхідно враховувати наявність кваліфікуючих ознак.     Зокрема:

– повторність передбачена ч. 2 ст. 369 КК України. Має місце, якщо особа раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК України.

– вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб  передбачена ч. 3 ст. 369 КК України. Передбачає наявність попередньої домовленості між двома або більше особами про спільне вчинення злочину.

– надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище (ч. 4 ст. 369 КК України), вимагає точного визначення статусу такої особи відповідно до примітки до статті 368 КК України.

Особливу увагу слід приділити відмежуванню злочину, передбаченого статтею 369 КК України, від суміжних складів злочинів та адміністративних правопорушень.

Першим ми розглянемо відмежування від злочину, передбаченого статтею 369-2 КК України (зловживання впливом). Основна відмінність полягає в тому, що при зловживанні впливом неправомірна вигода надається не службовій особі, а особі, яка обіцяє вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Від адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-5 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків). Тут головна відмінність від злочину полягає у розмірі та характері наданої вигоди, а також у наявності умислу на вплив на діяльність службової особи.

Також важливо також враховувати можливість звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин відповідно до положень частини 5 статті 354 КК України, зокрема, якщо особа після того, як запропонувала, пообіцяла чи надала неправомірну вигоду добровільно повідомила про це до того, як правоохоронні органи отримали інформацію з інших джерел.

4. Судова практика та практичні приклади застосування статті 369 КК України

Судова практика з правозастосування статті 369 КК України є досить багатою та різноманітною. Вона відображає як складність конструкції самої норми, так і різноманітність життєвих ситуацій, в яких вона застосовується. Аналіз судових рішень дозволяє виділити ряд ключових аспектів та тенденцій у застосуванні цієї статті Кримінального кодексу.

Першим рішенням на яке я пропоную звернути увагу є рішення в справі № 752/4292/16-к, ухвалене Верховним Судом. У цій справі чоловіка було засуджено за пропозицію неправомірної вигоди члену конкурсної комісії НАБУ за сприяння у призначенні на посаду. Верховний Суд підтвердив вирок нижчих інстанцій, наголосивши на кількох ключових аспектах застосування статті 369 КК України.

В цій справі верховний Суд звернув увагу на наявність суб’єктивної сторони злочину за статтею 369 КК України. Суд зазначив, що кримінальна відповідальність настає тоді, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює статус службової особи та пропонує вигоду саме у зв’язку з можливостями її посади. Це рішення підкреслює важливість доведення умислу при кваліфікації дій за статтею 369 КК України та демонструє, як суди оцінюють докази для встановлення суб’єктивної сторони злочину.

Ще одним цікавим прикладом застосування статті 369 КК України є постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 2 квітня 2024 року у справі №450/374/18. У цій справі Верховний Суд розглянув питання провокації злочину та її вплив на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.

Суть справи полягала в тому, що голову міської ради обвинувачували у пропозиції, обіцянці та наданні неправомірної вигоди працівникам поліції за непритягнення його до кримінальної відповідальності. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій виправдали обвинуваченого, а Верховний Суд підтримав це рішення.

Ключовим аспектом цієї справи стало питання провокації злочину з боку працівників поліції. Верховний Суд погодився з висновками нижчих судів про те, що саме маніпулятивна поведінка працівників поліції спровокувала голову міської ради до пропозиції надання неправомірної вигоди. Суд зазначив, що правоохоронці створювали у обвинуваченого враження безвихідної ситуації та демонстрували свої нібито необмежені можливості вплинути на ситуацію.

Верховний Суд наголосив, що такі дії працівників поліції свідчать про відсутність обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК – прямого умислу. Це рішення підкреслює важливість ретельного аналізу всіх обставин справи, особливо при оцінці доказів, отриманих в результаті негласних слідчих дій.

Це судове рішення має важливе значення для практики застосування статті 369 КК України. Воно демонструє, що захист приділяє особливу увагу питанням провокації злочину та наявності прямого умислу при кваліфікації дій за цією статтею.

Крім того, це рішення може слугувати орієнтиром для судів нижчих інстанцій при розгляді подібних справ, особливо у випадках, коли є підозри щодо провокації злочину з боку правоохоронних органів.

5. Висновки

Підсумовуючи, давайте поговоримо простими словами, що означає ця стаття 369 Кримінального кодексу і чому вона важлива:

Про що ця стаття? Уявіть, що хтось пропонує гроші або подарунок чиновнику, щоб той зробив щось на його користь. От саме це і є злочином за статтею 369 КК України. І знаєте що? Навіть якщо ви тільки запропонували, а чиновник відмовився – це вже порушення закону.

Чому це серйозно? Бо такі дії – це корупція. Вона руйнує довіру людей до влади і заважає нормальному розвитку країни. Тому закон тут суворий – санкція статті передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.

Що треба знати?

Не обов’язково реально давати хабар. Навіть пропозиція – це вже злочин.

Важливо, щоб ви розуміли, що пропонуєте вигоду саме за “послуги службової особи”.

Якщо вас спровокували на це правоохоронці – це може бути підставою для виправдання.

На завершення хочу наголосити на дуже важливому моменті. Якщо ви або хтось із ваших близьких зіткнулися зі звинуваченнями за статтею 369 Кримінального кодексу України, перше і найголовніше, що потрібно зробити – це негайно звернутися до компетентного адвоката, який спеціалізується на кримінальних справах, зокрема пов’язаних з корупційними злочинами.

Чому це так важливо?

Першою причиною є складність справи. Справи за статтею 369 КК України часто є дуже складними за фабулою подій та інкримінованими епізодами злочину. Тут важливі найменші деталі, які може помітити тільки досвідчений фахівець.

Друга – це серйозність наслідків. Звинувачення за цією статтею можуть призвести до серйозних наслідків, включаючи тривале позбавлення волі. Професійний захист може допомогти пом’якшити ці наслідки або довести невинуватість обвинуваченого.

Наступною причиною є необхідність дотримання правильної стратегії захисту. Кожна справа унікальна, і професійний, вузькоспеціалізований адвокат зможе розробити найефективнішу стратегію захисту саме для вашої ситуації.

Пам’ятайте, що намагання самостійно розібратися у такій складній юридичній ситуації може призвести до серйозних помилок. Компетентний адвокат – це ваш надійний захисник і провідник у складному світі кримінального правосуддя. Не соромтеся звертатися за професійною допомогою – це ваше право і найкращий спосіб захистити свої інтереси.