1. Що таке «тимчасовий доступ до речей і документів» у кримінальному провадженні? Яка відмінність між тимчасовим доступом і обшуком?

Тимчасовий доступ до речей і документів є одночасно одним із видів процесуальних дій у кримінальному провадженні  та одним із видів заходів його забезпечення.

Дехто, за звичкою, називає тимчасовий доступ до речей і документів «виїмкою», як правонаступника схожого, але не ідентичного заходу забезпечення, що існував у попередньому Кримінально-процесуальному кодексі України (1960 р.). Це не зовсім правильно, оскільки здійснення вилучення (виїмки) речей та оригіналів або копій документів не є обов’язковим заходом при реалізації тимчасового доступу до них. Виїмка застосовується як додаткова, особливо обтяжуюча форма реалізації тимчасового доступу, що може бути дозволена в особливих, чітко регламентованих нормами КПК України випадках.

Дехто не розуміє різниці між «тимчасовим доступом до речей і документів» та «обшуком». Особливо у тих випадках, коли тимчасовий доступ здійснюється саме з можливістю вилучення речей і документів. Проте різниця є і вона досить суттєва.

Головні відмінності полягають у тому, що:

– при обшуку слідчим суддею надається дозвіл на проникнення до конкретно визначеного приміщення, у той час як при тимчасовому доступі доступ до приміщення не дозволений. Тобто, надання тимчасового доступу може бути здійснено у будь-якому місці, у будь-який спосіб і необов’язково негайно після пред’явлення ухвали слідчого судді;

– при обшуку слідчий може вилучити не лише речі та документи, які зазначені в судовому рішенні, а й речі та документи, які, на його думку, також мають значення для кримінального провадження, у той час як при тимчасовому доступі він надається лише до тих речей і документів, що безпосередньо зазначені в судовому рішенні;

– при обшуку речі і документи, що зазначені в судовому рішенні, а також ті речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, завжди підлягають вилученню, оскільки метою обшуку є не лише відшукання таких речей і документів, а й безпосереднє їх вилучення. При тимчасовому доступі головною метою є ознайомлення з речами та змістом документів, а вилучення дозволяється лише у виключних, особливих випадках. Крім того, вилученими можуть бути не обов’язково оригінали, а й їх копії;

– у випадку здійснення тимчасового доступу з можливістю вилучення оригіналів документів, особа, що його проводить, зобов’язана залишити особі, у якої здійснюється вилучення, копії цих документів. При чому, виготовлення таких копій має бути здійснено за рахунок та/або на обладнанні особи, яка здійснює виїмку оригіналів документів. При обшуку такого обов’язку та вимог законом не передбачено;

– обшук завжди здійснюється слідчим, прокурором або представниками органу Національної поліції, незалежно від того, за ініціативою якої з сторін кримінального провадження було надано дозвіл судом на його проведення, у той час як тимчасовий доступ може бути здійсненим і стороною захисту самостійно, без участі представників правоохоронних органів;

– рішення суду про надання дозволу на проведення обшуку не підлягає апеляційному оскарженню під час досудового розслідування, у той час як тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність, може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції на стадії досудового розслідування.

То що ж таке «тимчасовий доступ до речей і документів» у кримінальному провадженні?

Відповідно до частини першої статті 159 КПК України «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку)».

2. Що таке «документ» у кримінальному провадженні? До яких документів доступ заборонено? Чи можливий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у тому числі конфіденційну інформацію та комерційну таємницю?

Тимчасовий доступ у кримінальному провадженні здійснюється згідно з вимогами чинного КПК України. Відповідно, такий тимчасовий доступ здійснюється до об’єктів, які визначені як «документи» згідно з положеннями цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 99 КПК України «Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження».

До цього варто додати, що частиною другою цієї ж статті КПК України зафіксовано, що до документів можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), а також складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Крім того, частиною третьою цієї статті передбачено, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа – його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Тобто, документи, у розумінні кримінального процесуального закону, – це не лише папери. Фактично, вказаною нормою закріплено, що будь-який матеріальний об’єкт, на якому зафіксована будь-яка інформація, перетворюється на документ, незалежно від того, чи це глиняна табличка з «клинописом Шумерів», чи це «шкільна шпаргалка», чи це мобільний телефон, чи ноутбук.

Проте є й хороші новини. Закон передбачив умову, за якою до таких документів не можна віднести абсолютно всі об’єкти, що містять інформацію. Документами у кримінальному провадженні є лише ті об’єкти, які містять відомості про факти та обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Досить абстрактне та оціночне формулювання, однак, це краще, ніж нічого.

У свою чергу, абзац другий частини першої статті 159 КПК України передбачає, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп’ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.

Таке формулювання дає нам чітке розуміння того, що слідчий або прокурор не вправі вилучати наш мобільний телефон або ноутбук за умови надання йому можливості скопіювати всю необхідну йому інформацію на зовнішній електронний носій.

Чи є документи, доступ до яких заборонений або обмежений?

Так, повністю забороненим є доступ до листування з доданими матеріалами або інших форм обміну інформацією між захисником (адвокатом) та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта у зв’язку з наданням правової допомоги.

До документів, тимчасовий доступ до яких не заборонений, але заборонене їх вилучення (виїмка), відносяться матеріальні носії інформації, пов’язані з веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю і внесенням змін до них.

На жаль, до документів, які містять охоронювану законом таємницю, серед яких, документи, що містять:

• лікарську таємницю;
• таємницю вчинення нотаріальних дій;
• таємницю журналіста;
• конфіденційну інформацію;
• комерційну таємницю;
• банківську таємницю;
• державну таємницю
• та інші (повний перелік викладений у ч. 1 ст. 162 КПК України)
• тимчасовий доступ із можливістю їх вилучення (виїмки) законом не заборонений.

Звичайно, що є певні обмеження і додаткові застереження, які нормативно нібито відносять такі документи до документів із обмеженим доступом. Проте, на практиці такі застереження є не надто дієвими і не можливими для їх подолання з метою реалізації тимчасового доступу. Фактично, єдиним джерелом інформації з зазначеного вище переліку, доступ до якого фактично обмежений до рівня неможливості реалізації, є державна таємниця.

3. Порядок отримання та надання тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні. Найважливіші аспекти

Тимчасовий доступ до документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді або суду (далі за текстом – суд). Тобто, тимчасовий доступ може бути здійсненим не лише на стадії досудового розслідування, а й під час здійснення судового розгляду справи по суті.

Суд приймає рішення про надання тимчасового доступу до документів за результатом розгляду клопотання сторони кримінального провадження. Тобто, не лише сторони обвинувачення, а й сторони захисту.

Таке клопотання розглядає місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування або Вищий антикорупційний суд, якщо кримінальне правопорушення віднесене до його підсудності.

Для розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до документів суд викликає особу, у володінні якої знаходяться такі документи, за винятком випадку, коли сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, обґрунтує і доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення документів. У такому випадку клопотання може бути розглянуто судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Якщо ви отримаєте виклик до суду для участі у розгляді клопотання про надання тимчасового доступу до документів, наполегливо радимо скористатися такою можливістю, бо в такому випадку у вас буде реальна можливість довести свою правову позицію та максимально зменшити обсяг документів, доступ до яких буде предметом поданого клопотання, уникнути можливості їх вилучення або ж і взагалі добитися відмови слідчого судді у задоволенні клопотання. Для цього краще скористатися правовою допомогою адвоката.

Також іноді буває так, що слідчий спочатку направляє на підприємство письмовий запит про надання інформації та копій документів, які мають значення для кримінального провадження. У такому випадку, якщо підприємство не бажає надавати запитувані документи, радимо таким чином викласти свою відповідь на запит, щоб вона не дозволила слідчому обґрунтувати необхідність розгляду клопотання про надання тимчасового доступу без участі представника підприємства, а навпаки забезпечила виклик представника у судове засідання. Якщо бажаєте дізнатися як це зробити, замовте консультацію наших адвокатів.

ВАЖЛИВО! Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду судом клопотання без її участі.

Строк дії ухвали суду про надання тимчасового доступу не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення. У цьому випадку мова йде не про строк пред’явлення ухвали суду до виконання, а безпосередньо про строк, коли такий доступ може бути реалізовано.

Після отримання ухвали суду про надання тимчасового доступу до документів, особа, яка зверталася з відповідним клопотанням, протягом строку дії ухвали, зобов’язана пред’явити особі, у розпорядженні якої знаходяться такі документи, оригінал вказаної ухвали, а також надати її копію.

У свою чергу, особа зазначена в ухвалі суду, як особа у розпорядженні якої знаходяться такі документи, зобов’язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі документів і в тому числі надати можливість їх вилучення, якщо це передбачено судовим рішенням.

Варто зауважити, що зазначений вище обов’язок можна не виконати. Така відмова не потягне негайних несприятливих наслідків та не є самостійним складом адміністративного або кримінального правопорушення.

Наслідком невиконання ухвали суду про надання тимчасового доступу до документів може бути звернення особи, якій надано право на доступ, до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку і задоволення такого клопотання.

Тобто, якщо ви відмовились надавати документи на підставі ухвали про тимчасовий доступ до них, то із високою ймовірністю через деякий час до вас прийдуть із ухвалою про проведення обшуку, в результаті якого можуть відшукати та вилучити набагато більший обсяг речей і документів.

Про те, як підприємству підготуватись до обшуків, а також – які права має підприємство, його посадові особи та працівники під час обшуку читайте на нашому сайті у розділі «Новини».

Якщо ж підприємство вирішило виконати рішення суду про надання тимчасового доступу до документів, необхідно розуміти наступне:

• рішення суду не зобов’язує підприємство або відповідальних осіб вчиняти якісь конкретні дії і забезпечувати реалізацію права на тимчасовий доступ. Особа, у розпорядженні якої знаходяться документи, доступ до яких дозволений судом, може обирати, яким чином його реалізувати. Дозволити доступ до документів за своїм місцезнаходженням чи привезти їх до особи, якій надано доступ. Дозволити копіювання документів за допомогою своєї оргтехніки чи вимагати, щоб копіювання відбувалося за допомогою оргтехніки та паперу особи, що отримала доступ.
• Уся комунікація з особою, яка звернулася за наданням тимчасового доступу, та процес надання цього доступу повинні бути максимально задокументовані. За результатом надання тимчасового доступу до документів із можливістю їх вилучення, особа, яка отримала дозвіл на нього, має залишити особі, у якої здійснено доступ, опис таких документів.

Слід зазначити, що ст. 165 КПК України (Виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів) не передбачено, що необхідно складати протокол цієї процесуальної дії.

Це тому, що, як зазначалося вище, тимчасовий доступ до документів може бути наданим не лише стороні обвинувачення, а й стороні захисту. Сторона захисту не може складати протокол процесуальної дії. У той час як для сторони обвинувачення це – єдиний можливий спосіб письмової фіксації процесуальної дії у кримінальному провадженні (ст. 103 КПК України).

Тому необхідно вимагати складання протоколу та надання його копії разом із описом вилучених документів.

Це важливо і тому, що якщо пізніше на підприємство прийде податкова служба з перевіркою, або інший слідчий чи прокурор в іншому кримінальному провадженні та буде вимагати оригінали тих самих документів, що були раніше вилученими, підприємство зможе надати відповідний протокол та опис.

4. Висновок

Тимчасовий доступ до речей і документів є процесуальною дією, яка за своїм рівнем є менш складною та не приємною, як, наприклад, обшук. Його наслідки не такі обтяжливі та іноді навіть можуть бути доречними.

Проте, дуже важливо правильно оцінити мету звернення до підприємства з судовим рішенням про тимчасовий доступ до речей і документів, передбачити подальший розвиток подій та настання можливих наслідків. Оскільки такі наслідки можуть бути як абсолютно незначними, так і потягнути погіршення ситуації.

Для того, щоб наслідки були максимально сприятливими, необхідно обрати максимально правильний алгоритм дій та рішення щодо виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів.