Як бізнесу відшкодувати збитки за платне користування малодіяльними станціями Укрзалізниці?

1. Короткий огляд рішення АМКУ від 06.08.2020 р. №470-р

06.08.2020 р. Антимонопольний комітет України (далі- АМКУ) ухвалив рішення №470-р (далі- Рішення АМКУ), яким визнав, що АТ «Укрзалізниця» у період з 2018 р. по 31.03.2020 р. займало монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом із часткою 100%. Це означає, що компанія була єдиним постачальником послуг і не мала конкурентів, що дозволяло їй одноосібно визначати умови надання перевезень. Скориставшись своїм монопольним становищем, АТ «Укрзалізниця» розробило та впровадило систему рейтинг-аналізу діяльності вантажних станцій, за якою частина станцій була визнана малодіяльними. Після цього компанія запровадила нову послугу – «Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов’язаних із прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» (далі- Послуга), що стала обов’язковою для користувачів таких станцій. Вартість послуги за 1 вагон/1 кілометр складала: з 09.01.2019 р.- 170,38 грн без ПДВ; з 28.12.2019 р.-184,54 грн без ПДВ. Таким чином, це рішення змусило бізнес не лише погоджуватися на додаткові витрати, але й укладати спеціальні додаткові угоди (за типовою формою) для отримання доступу до залізничної інфраструктури України.

Слід наголосити на тому, що Послуга вводилася без належного економічного обґрунтування її вартості, що стало основним предметом розгляду АМКУ. Встановлені тарифи базувалися не на фактичних витратах компанії, а на розрахункових показниках, визначених самим АТ «Укрзалізниця», що створювало штучні обмеження для бізнесу. Це суттєво підвищило витрати бізнесу та створило нерівні умови для суб’єктів господарювання, які не мали альтернативного постачальника послуг.

АМКУ, проаналізувавши зібрані матеріали, дійшов висновку, що запровадження АТ «Укрзалізниця» Послуги та встановлення її вартості є зловживанням монопольним становищем. Дії АТ «Укрзалізниця» визнано такими, що суперечать ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», оскільки призвели до ущемлення інтересів інших учасників ринку, що було б неможливим за умов значної конкуренції. Рішення АМКУ не лише підтвердило факт зловживання АТ «Укрзалізниця» монопольним становищем, але й створило правові підстави для бізнесу повернути надмірно сплачені кошти у подвійному розмірі відповідно до ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Зважаючи на це, пропонуємо детальніше розглянути які саме підприємства можуть отримати право на таке відшкодування.

2. Хто має право на відшкодування збитків?

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», суб’єкти господарювання, права та інтереси яких були порушені внаслідок зловживання монопольним становищем, мають право на відшкодування завданих збитків у подвійному розмірі. У контексті Рішення АМКУ, таке право мають підприємства, які у період з 2018 р. по 31.03.2020 р. користувалися малодіяльними вантажними станціями та сплачували АТ «Укрзалізниця» кошти за Послугу.

Виходячи із судової практики у цій категорії справ можна виокремити перелік компаній, що можуть претендувати на відшкодування збитків:

• вантажовідправники та вантажоотримувачі, які самостійно сплачували за Послугу на підставі договору укладеного з АТ «Укрзалізниця» після 2018 року;
• підприємства, які до 2018 року користувались малодіяльними станціями на загальних підставах згідно з договором з АТ «Укрзалізниця», але з 2018 року були зобов’язані укласти додаткову угоду щодо оплати Послуги;
• компанії-посередники (транспортно-експедиторські компанії, логістичні оператори, брокери та агенти), але виключно за умови, якщо вони сплачували за Послугу власними коштами та не отримували надалі компенсацію від замовника.

Найбільше від добровільно-примусового введення цієї Послуги постраждали підприємства, для яких залізничні перевезення були єдиним або економічно безальтернативним способом транспортування вантажів, а саме:

• агропромислові компанії (зернотрейдери, агрохолдинги, переробні підприємства, цукрові заводи, елеватори);
• деревообробні, лісопереробні компанії, лісозаготівельні підприємства, меблеві виробники, експортери деревини та пиломатеріалів;
• гірничодобувні компанії (кар’єри та щебеневі заводи, виробники будівельних матеріалів, видобувачі піску, глини, вугілля);
• металургійні та машинобудівні компанії (металургійні комбінати, виробники трубної продукції, заводи важкого машинобудування);
• підприємства хімічної промисловості (виробники мінеральних добрив, переробники хімічної сировини, заводи з виробництва пластмас).

Наголошуємо, що наведений перелік є орієнтовним і об’єднує види компаній, які працюють з великотоннажною, маломобільною або низькомаржинальною продукцією, для якої автоперевезення є нерентабельним. Саме тому, запровадження Послуги суттєво збільшило їхні логістичні витрати, вплинувши в тому числі на собівартість продукції та фінансовий стан.

Таким чином, підприємства, які сплатили додаткові платежі за Послугу, мають право на відшкодування збитків у подвійному розмірі. Для подання позову компаніям необхідно зібрати докази, що підтверджують сам факт збитків, їх точну суму та причинно-наслідковий зв’язок між діями АТ «Укрзалізниця» і фінансовими втратами. Детальніше про те, які документи необхідні для обґрунтування вимог про відшкодування збитків, пропонуємо розглянути у наступному розділі.

3. Як підготувати доказову базу для успішного відшкодування збитків?

Для успішного відшкодування збитків необхідно довести: обставин завдання підприємству шкоди порушенням АТ «Укрзалізниця» конкурентного законодавства, її розмір та причинно – наслідковий зв`язок між діями АТ «Укрзалізниця» та такими збитками. Виходячи із судової практики та висновків у Рішенні АМКУ, нижче наведено перелік документів, які можуть слугувати доказовою базою у цій категорії справ:

• документи, що підтверджують факт сплати коштів та їх розмір: договори з АТ «Укрзалізниця», які регулювали умови перевезень та взаєморозрахунків; додаткові угоди до договорів, що містять положення про обов’язкову оплату Послуги; платіжні документи (рахунки-фактури, банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують перерахування коштів; акти виконаних робіт, які засвідчують фактичне надання Послуги; залізничні накладні, що підтверджують здійснення перевезень через малодіяльні станції;
• документи, що підтверджують завдання підприємству шкоди порушенням АТ «Укрзалізниця» конкурентного законодавства: рішення АМКУ; листи, офіційні повідомлення АТ «Укрзалізниця», які свідчать про вимогу підписання додаткових угод; аналіз тарифної політики «Укрзалізниці», що показує відсутність альтернативних умов для перевезень без сплати Послуги;
• документи, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями АТ «Укрзалізниця» та завданими збитками: фінансова звітність компанії, що відображає зростання логістичних витрат у період дії Послуги; аналіз витрат на перевезення до та після введення Послуги, який демонструє негативний економічний ефект; висновки економічних експертів або аудиторські звіти, що підтверджують збитки через необґрунтовані витрати.

Слід наголосити, що належно зібрані докази відіграють вирішальну роль у судовому процесі. Вони мають підтверджувати не лише факт оплати Послуги, а й її примусовий характер, необґрунтованість тарифу та фінансові втрати підприємства. Тому важливо завчасно проаналізувати документи та сформувати якісну доказову базу для успішного відшкодування збитків.

4. Висновки

Рішення АМКУ встановило важливий правовий прецедент у сфері захисту економічної конкуренції та протидії зловживанням монопольним становищем. На підставі його аналізу було встановлено, що суб’єкти господарювання, які протягом 2018 р.-31.03.2020 р. сплачували кошти за Послугу АТ «Укрзалізниця» на малодіяльних станціях, наділені правом на відшкодування збитків у подвійному розмірі.  Для ефективного захисту необхідно сформувати належну доказову базу, що підтверджує обставини завдання підприємству шкоди порушенням АТ «Укрзалізниця» конкурентного законодавства, її розмір та причинно – наслідковий зв`язок між діями АТ «Укрзалізниця» та такими збитками. Відтак належна правова кваліфікація та економічне обґрунтування розміру збитків є визначальними факторами для успішного вирішення такого спору.

Юристи ЮК «Армада» надають професійну допомогу підприємствам, які у зазначений період користувалися малодіяльними вантажними станціями, в аналізі наявної документації для оцінки перспектив відшкодування завданих збитків. Окрім цього, фахівці компанії допоможуть правильно визначити потенційний розмір компенсації та сформувати вичерпну доказову базу, що дозволить бізнесу підтвердити як економічну необґрунтованість застосованого АТ «Укрзалізниця» тарифу, так і фактичний обсяг понесених ним фінансових втрат.