Стягнення коштів із підсанкційних боржників: правові інструменти для українського бізнесу

1. Опинитися в пастці санкцій: чому український бізнес не може повернути свої кошти?

24.02.2022 р. росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке призвело до катастрофічних наслідків – загибелі тисяч мирних громадян, руйнування критичної інфраструктури, втрати домівок мільйонами українців. Війна завдала нищівного удару не лише по людських долях, але й по українській економіці, змусивши бізнес адаптуватися до роботи в надзвичайних умовах.

У відповідь на агресію українська влада цілком обґрунтовано запровадила низку санкційних заходів проти держави-агресора та пов’язаних з нею суб’єктів. Варто зазначити, що вказані дії були спрямовані насамперед на припинення фінансування збройної агресії та позбавлення росії економічних ресурсів для ведення війни. Зокрема, Національний банк України постановою №18 від 24.02.2022 р. заборонив видаткові операції за рахунками суб’єктів, пов’язаних з рф та білоруссю, а Кабінет Міністрів України постановою №187 від 03.03.2022 р. ввів мораторій на виконання зобов’язань перед особами, пов’язаними з РФ.

І хоча введені обмеження спрямовані насамперед на випадки, коли компанії з російським зв’язком виступають кредиторами, на практиці вони створили пастку для українських компаній, яким ці підсанкційні контрагенти заборгували кошти. Українські підприємства опинилися в ситуації, коли, маючи судові рішення про стягнення боргів, вони не можуть їх виконати через санкції, накладені на їхніх боржників.

Наприклад, українська виробнича компанія постачала товари іншій українській компанії, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин рф. Дана підсанкційна компанія не оплатила поставку на суму кілька мільйонів гривень. Український виробник виграв суд, отримав виконавчий документ, але не може стягнути борг, оскільки рахунки компанії-боржника заблоковані, а її активи перебувають під мораторієм на відчуження.

Масштаб проблеми вражає, оскільки станом на 24.02.2022 р. в Україні налічувалося 16 896 активних компаній, серед власників, засновників або кінцевих бенефіціарів яких був хоча б один громадянин або резидент російської федерації чи республіки білорусь. Це свідчить про те, що ймовірність попередньої співпраці між двома українськими компаніями, одна з яких має зв’язки з рф, була дуже високою. Зважаючи на це, вказана проблема є актуальною для широкого кола українських підприємств, кошти яких «зависли» на рахунках компаній, пов’язаних з країною-агресором. Це негативно впливає не лише на ліквідність українських підприємств, а і їхню здатність платити податки, виплачувати заробітну плату та продовжувати господарську діяльність, підтримуючи економіку України в умовах війни. На додаток, враховуючи значну інфляцію в умовах воєнного стану, українські компанії також щодня втрачають реальну вартість своїх коштів, які «заморожені» на рахунках підсанкційних компаній.

Тож як українському бізнесу захистити свої інтереси й повернути кошти? Один з ефективних механізмів — стягнення заборгованості з третіх осіб, що мають борги перед вашим боржником, а тому пропоную розглянути його детальніше.

2. Механізм стягнення заборгованості з третіх осіб, що мають борги перед компаніями, пов’язаними з рф

Законодавство України передбачає можливість звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб (ч. 1 ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження»). Також це право закріплене в ст. 336 ГПК України, відповідно до якої, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Цей механізм передбачає наступний алгоритм дій:

• українська компанія-кредитор (стягувач) отримує виконавчий документ про стягнення заборгованості з компанії, пов’язаної з рф (боржник) та звертається до особи або органу, що здійснює примусове виконання рішення для відкриття виконавчого провадження;
• стягувач або виконавець звертається до суду, який розгляд справу як суд першої інстанції із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником;
• у разі задоволення заяви особа, яка має заборгованість перед боржником набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Основною умовою для задоволення такої заяви є наявність заборгованості, яку не оспорює третя особа або яка підтверджена судовим рішенням. Зважаючи на це, важливим практичним аспектом застосування описаного механізму є встановлення наявності такої особи. Для цього можна використати: відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень про стягнення заборгованості на користь боржника; аналіз фінансової звітності боржника, доступної у відкритих джерелах; зовнішній моніторинг контрагентів боржника.

Що стосується доказів, то факт існування заборгованості може бути підтверджений судовим рішенням, яке набуло законної сили, про стягнення коштів з третьої особи на користь підсанкційного боржника. Натомість за його відсутності суд може надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини непропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним (постанова КГС ВС від 25.12.2024 у справі № 902/831/23). Такими доказами можуть бути: відповіді третьої особи на запити виконавця, де вона визнає наявність та розмір заборгованості перед боржником, що має зв’язок з рф; акти звірки взаєморозрахунків між третьою особою та таким боржником, підписані належним чином; листи або інша кореспонденція, де третя особа визнає існування боргу перед боржником; гарантійні листи щодо погашення заборгованість перед боржником. Окремо слід наголосити, що виконавець наділений правом подати запит до третіх осіб для отримання відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч. 1 ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження»), натомість надання відповіді на такий запит є обов’язковим.

Таким чином, описаний вище механізм може бути використаним для пришвидшення задоволення вимог стягувача за рахунок дебіторської заборгованості боржника, пов’язаного з рф, навіть якщо інші його активи заблоковані, а також для збереження реальної вартості коштів, які в інакшому випадку знецінювалися б через інфляцію при тривалому очікуванні. В результаті, кошти залишаються в українській економіці й працюють на її зміцнення, а не «заморожуються» на рахунках підсанкційних компаній. Далі пропоную розглянути приклади позитивної судової практики щодо застосування описаного механізму.

3. Судова практика: аналіз успішних кейсів стягнення

Судова практика з питань стягнення заборгованості з третіх осіб, що мають борги перед підсанкційними компаніями, є доволі обмеженою, що обумовлено недостатнім рівнем правового регулювання процедури виконання грошових та інших зобов’язань, боржниками за якими є особи, пов’язані з рф. Проте вже існують позитивні приклади застосування цього механізму, які можуть слугувати орієнтиром для українських компаній.

Так, відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.08.2024 р. у справі №127/25483/23 було задоволено заяву приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» (код в ЄДРПОУ 32049199) в сумі 313 946,55 грн, які належать ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» (код ЄДРПОУ 30684913). Власником ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» була АТ «Невська Косметика» (резидент рф), до якої згодом, рішенням Вищого антикорупційного суду України у судовій справі №991/5120/24 від 24.07.2024 р., застосували санкцію у вигляді стягнення в дохід держави частки у розмірі 100% Статутного капіталу ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ». Що стосується доказування безспірності заборгованості, то в даній справі вона доводилась листом ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна», наданим у відповідь на запит виконавця, яким було визнано розмір заборгованості та додано Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний електронними підписами та електронними печатками.

Ще одним успішним прикладом є ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 р. у справі №127/16614/23, якою було задоволено заяву приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме ТОВ «ДОМІНІК 777» (код ЄДРПОУ 34625668) в сумі 5 997 134,49 грн, які належать ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» (код ЄДРПОУ 30684913). Листом ТОВ «ДОМІНІК» надано відповідь на запит виконавця, яким визнано розмір заборгованості та надано Акт звірки взаєморозрахунків з ПрАТ «Вінницяпобутхім».

Цікаво відзначити, що судові рішення в одній справі можуть слугувати основою для наступних стягнень. Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2025 р. у справі №127/27695/23 частково задоволено заяву приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме ТОВ «ДОМІНІК 777» (код ЄДРПОУ 34625668) в сумі 3 370 606,10 грн, які належать ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» (код ЄДРПОУ 30684913). Для доказування заборгованості було надано підписаний акт звірки, за яким встановлено залишок заборгованості, а також ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 р. по справі №127/16614/23 (розглянута вище), якою вже було стягнуто 5 997 134,49 грн. Таким чином, попереднє судове рішення фактично слугувало додатковим доказом розміру заборгованості ТОВ «ДОМІНІК 777» перед ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ».

4. Висновки

З огляду на викладене вище, слід зауважити, що санкції проти компаній, що мають зв’язки з рф створили непередбачений бар’єр для українських кредиторів, які опинилися в «санкційній пастці». У статті було розглянуто механізм стягнення коштів з третіх осіб, які мають заборгованість перед боржником, підсанкційною компанією, який дозволяє ефективно захистити інтереси українського бізнесу, що підтверджується успішними судовими рішеннями. Встановлено, що для його реалізації необхідно отримати виконавчий документ про стягнення коштів з компанії, пов’язаної з рф, провести пошук третіх осіб-боржників Вашого боржника, зібрати належні докази заборгованості (акти звірки, відповіді на запити, листи) та подати заяву до суду.

Слід наголосити, що перевага описаного підходу не лише в захисті економічних інтересів українського бізнесу, але й у дотриманні санкційного режиму, оскільки кошти не надходять на рахунки підсанкційних осіб. Відповідно українські компанії можуть повернути свої кошти, одночасно сприяючи економічному тиску на країну-агресора. Враховуючи специфічність цього механізму та постійні зміни в санкційному законодавстві, оперативне отримання юридичної консультації є ключовим фактором для захисту Ваших інтересів, а тому ЮК «АРМАДА» готова надати вам швидку та ефективну допомогу.