Кейс-рев'ю: Перемога у Верховному Суді у справі щодо виведення платника податку з переліку «ризикових»

1. Вступ

Проблематика «ризиковості» є досить поширеною у відносинах між суб’єктами господарської діяльності та податковими органами. В свою чергу, віднесення підприємств до переліку ризикових значно ускладнює можливість ведення господарської діяльності.

Так, цей статус зупиняє реєстрацію всіх податкових накладних, відповідно – позбавляє контрагентів можливості формувати податковий кредит та, відповідно, зменшувати податкове навантаження. Крім цього, ризиковість передається контрагентам внаслідок провадження господарської діяльності з ризиковими платниками податку. В цьому випадку досить доречною може бути аналогія з таким собі «вірусом», який передається шляхом комерційних зв’язків та може таким чином вражати десятки підприємств.

В подальшому, господарські операції з «ризиковими» платниками податку можуть вважатись податківцями ризиковими, такими, що не відбулись – це, в свою чергу, матиме наслідком зменшення податкового кредиту (навіть якщо податкові накладні зареєстровано) та донарахування податку на прибуток – звісно, після проведення податкових перевірок.

Зазначене, в своїй сукупності, окрім того, що веде до неминучих фінансових втрат, практично повністю унеможливлює будь-яку діяльність підприємства – адже контрагенти не хочуть наражатись на ризик співпраці з «ризиковими» платниками податку.

Таким чином, виведення підприємства з переліку «ризикових» є критично необхідним для можливості надалі здійснювати господарську діяльність.

З такою проблемою зіткнувся і клієнт ЮК «Армада», який звернувся до спеціалістів практики податків та податкового консалтингу для виключення підприємства з переліку «ризикових» платників ПДВ в судовому порядку.

2. Обставини справи

Обставини справи не були унікальними – податковий орган регіонального рівня відніс підприємство до переліку «ризикових», прийнявши рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Підставою для «ризиковості» податківці вказали найпоширеніший пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстави «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання» (п. 11 Довідника кодів податкової інформації).

У зв’язку з цим, підприємство неодноразово зверталось з поясненнями до ДПС регіонального рівня – однак, безрезультатно. Крім вже зазначеного податківці в якості підстав для відмови вказували також і на інші підстави: провадження ризикових операцій, недостатність трудових ресурсів, недостатність матеріально-технічної бази.  Вказане, на думку податківців, унеможливлювало виключення платника податку з переліку ризикових.

З огляду на зазначене, платник податку звернувся до контролюючого органу центрального рівня зі скаргою. Однак, вкотре було отримано відмову. Це унеможливило врегулювання в досудовому порядку, з огляду на що єдиною можливою опцією реанімувати діяльність підприємства залишалось звернення до суду.

Так, юристи ЮК «Армада» підготували та подали до адміністративного суду позовну заяву з вимогами про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, а також з вимогою зобов`язати ДПС регіонального рівня виключити підприємство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Правові питання та аргументи сторін

Ключові питання, які досліджувались адміністративними судами першої та апеляційної інстанцій, стосувались законності прийнятого ДПС рішення (зокрема, порядку його прийняття) та обґрунтованості підстав віднесення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку.

В цьому контексті надзвичайно важливим питанням є правильність застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а також положень Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України.

В першу чергу, в позовній заяві юристи ЮК «Армада» вказували на невідповідність рішення про ризиковість платника податку критеріям вмотивованості та обґрунтованості, які висуваються для рішень суб’єктів владних повноважень. Так, контролюючим органом не було зазначено ні податкову інформацію, яка стала підставою для включення позивача до переліку платників податку, ні перелік документів, які необхідно було надати на розгляд податкового органу для прийняття ним рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Очевидно, що відсутність конкретності у рішенні ДПС позбавляє платника податку надати той пакет документів, який задовільнив би податківців. Це, в свою чергу, призводить до негативної дискреції з боку податкового органу – за відсутності конкретики будь-які пояснення та документи були недостатніми щоб розвіяти сумнів ДПС та виключити платника податку з переліку ризикових.

Разом з цим, юристи ЮК «Армада» вказували на порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення. Позовні вимоги були мотивовані також тим, що питання відповідності підприємства критеріям ризиковості має розглядатись комісією контролюючого органу лише після подання товариством для реєстрації податкової накладної та подальшого моніторингу платника податку та цієї податкової накладної.

В свою чергу, відповідачем прийнято оскаржуване рішення у зв`язку з «наявністю податкової інформації», а не за фактом моніторингу складених позивачем податкових накладних.

Наостанок, в позовній заяві було вказано, що на суб’єкт господарювання  не може бути покладено тягар відповідальності за дії або бездіяльність контрагентів у разі порушення останніми норм податкового законодавства – наголошувалось на застосуванні принципу «індивідуальної відповідальності».

Контролюючий орган, натомість, не погоджувався з аргументами позивача та наголошував на тому, що рішення про відповідність платника критеріям ризиковості є правомірним та таким, що відповідає положенням законодавства.

Також, податківці стверджували, що рішення про ризиковість платника податку нібито жодним чином не порушує права та інтереси платника податку, не впливає на його господарську діяльність, а є лише результатом внутрішньої оцінки податкового органу.

Адміністративний суд погодився з аргументами позивача та задовольнив позовну заяву в повному обсязі. Суд першої інстанції встановив, що оскаржуване рішення є незаконним та зазначив, що контролюючий орган не надав жодного доказу, які слугували підставою для прийняття рішення (тут варто згадати про обов’язок доказування, який покладається на суб’єкти владних повноважень в силу ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства).

Як наслідок, суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення контролюючого органу, а також зобов’язав податковий орган виключити підприємство з переліку ризикових платників податку.

Однак, в ДПС регіонального рівня не погодились із зазначеним рішенням, з огляду на що було подано апеляційну скаргу.

Апеляційний суд задовольнив її та скасував рішення суду першої інстанції. В якості підстав для таких дій суд зазначив про те, що підприємством не було надано податковому органу підтверджуючих документів, необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників податків. Разом з цим, підприємство, буцімто, не позбавлено права звернутись до контролюючого органу із запитом для надання роз’яснень.

Юристи ЮК «Армада» категорично не погодились із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції та звернулись до Верховного Суду із касаційною скаргою.

В якості підстав для проходження т. зв. «касаційних фільтрів» обрали значимість цієї справи для клієнта (адже інакше «ризиковість» зняти не можливо – наслідком чого може бути повне зупинення діяльності товариства), а також неврахування судом апеляційної інстанції усталених правових позицій Верховного Суду у цій категорії справ.

4. Позиція Верховного Суду

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Верховний Суд зазначив, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку, а саме: рішенню щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

В свою чергу, як було установлено судами попередніх інстанцій, оскаржуване рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. В оскаржуваному рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.

Рішення було прийнято податковим органом у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.

Разом з цим, Верховний Суд також вказав на безпідставність посилання контролюючого органу на те, що «рішення про ризиковість платника податку не порушує права та інтереси платника податку». ВС зауважив, що вказана позиція ґрунтується на положеннях Порядку №117, який втратив чинність у 2019 році.

Виходячи з наведеного колегія суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції, який, скасовуючи оскаржуване рішення, зазначив про недотримання податковим органом положень Порядку № 1165 при його прийнятті.

При цьому апеляційний суд, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, не врахував наведеного та дійшов помилкового висновку про його правомірність.

Таким чином, Верховний Суд скасував постанову Верховного Суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Відтепер підприємство виключено з переліку платників ПДВ що відповідають критеріям ризиковості на виконання рішення суду. Це дозволило зберегти бізнес та надало можливість в подальшому безперешкодно провадити господарську діяльність.

5. Висновок і рекомендації

Отже, суд касаційної інстанції захистив права платника податку та скасував рішення суду апеляційної інстанції, внаслідок чого ДПС регіонального рівня було зобов’язано виключити платника податку на додану вартість з переліку ризикових.

Це стало можливим завдяки спільним зусиллям юристів практики податків та податкового консалтингу ЮК «Армада», які підготували достатні аргументи та сформували комплексну правову позицію, з якою погодився касаційний суд. Таким чином, не зважаючи на рішення суду апеляційної інстанції, внаслідок злагоджених дій юристів вдалось отримати позитивний результат для підприємства.

Аналізуючи зазначене, доцільно виокремити певні рекомендації, які можуть стати в нагоді суб’єктам господарювання в процесі їх діяльності.

По-перше, слід обачно обирати контрагентів. В цьому контексті особливого значення набуває процедура due diligence, застосування якої може попередити можливі негативні наслідки. Разом з цим, звертаємо увагу, що в Електронному кабінеті ДПС наявна можливість перевірки контрагента на предмет його «ризиковості» – радимо цим обов’язково користатись.

По-друге, радимо також з обережністю ставитись до можливості оскарження рішення про ризиковість в адміністративному порядку до податкового органу центрального рівня. Проблематика полягає в тому, що після використання цієї процедури платник податку позбавлений можливості звернутись з поясненнями до ДПС регіонального рівня, з огляду на що ставки помітно підвищуються.

Так, у разі, якщо ДПС центрального рівня відмовить в задоволенні скарги, то єдиною опцією скасувати рішення залишається лише звернення до суду. Окрім того, що це може бути доволі часовитратно, шанси на позитивний результат в суді сильно зменшуються, якщо до під час досудового етапу було надано недостатньо пояснень або ж документів.

Таким чином, радимо максимально зосередитись на досудовому етапі оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості, за потреби звертаючись до контролюючого органу із відповідними запитами про надання роз’яснень.

В свою чергу, спеціалісти практики податків та податкового консалтингу ЮК «Армада» завжди раді допомогти як під час досудового, так судового етапів оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.