Кейс-рев'ю: Успішне оскарження постанови Держпродспоживслужби

1. Вступ

Сфера торгівлі, зокрема продаж тютюнових виробів, перебуває під постійним наглядом державних органів. Навіть у період дії воєнного стану окремі контролюючі органи мають право здійснювати позапланові перевірки за наявності чітко визначеної підстав, наприклад, якщо існує загроза життю та здоров’ю населення. Натомість, такі перевірки повинні проводитись виключно з дотриманням суворих процедурних норм.

Підприємство звернулося до Юридичної компанії «АРМАДА» з запитом на отримання правової допомоги у справі щодо оскарження постанови територіального органу Держпродспоживслужби, якою було накладено штраф за нібито розміщення реклами тютюнових виробів у торговельному закладі.

2. Фактичні обставини справи

23.11.2023 за результатами позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері обігу тютюнових виробів під час воєнного стану, територіальне управління Держпродспоживслужби винесло постанову про накладення штрафу на Підприємство.

У акті перевірки зафіксовано наявність у магазині стелажа з пачками сигарет та рекламних матеріалів із підсвіткою та графічними зображеннями. На думку контролюючого органу, це порушує абзаци 1, 7 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів».

Проаналізувавши обставини справи, юристи юридичної компанії «АРМАДА» дійшли висновку, що висновки контролюючого органу є  безпідставними та необґрунтованими. Розміщення тютюнових виробів із підсвіткою та використання кольорових елементів оформлення не суперечить чинному законодавству та має виключно інформативний характер для споживачів, а не є рекламою, як це трактував контролюючий орган.

Враховуючи, що у діях Підприємства відсутній склад правопорушення, було прийнято рішення захищати інтереси Товариства шляхом судового оскарження постанови Держпродспоживслужби.

3. Правові питання

Відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів» визначаються загальні критерії та ознаки порушень у сфері обігу тютюнової продукції, а також надаються повноваження територіальним органам Держпродспоживслужби щодо проведення заходів контролю тапритягнення суб’єктів господарювання до відповідальності у разі виявлення таких порушень.

Водночас, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», проведення як планових, так і позапланових заходів контролю заборонено на період дії воєнного стану.

Окрім питання правомірності визнання інформаційної таблички рекламою, а також дотримання порядку участі уповноваженої особи під час перевірки, необхідно було також врахувати відсутність належних підстав проведення перевірки в умовах воєнного стану.

4. Аргументи сторін

Обґрунтовуючи незаконність Оскаржуваної постанов Позивач наполягав, що розміщення на вітрині магазину тютюнових виробів, а також наявність таблички з QR-кодом не є рекламою, оскільки не містить закликів до купівлі чи інших ознак рекламування або стимулювання продажу, як це визначено в законодавстві, а лише інформує споживачів про наявний асортимент продукції.

Крім того, вказувалося і на процедурні порушення: перевірка була проведена без участі керівника Підприємства або належним чином уповноваженої особи, що суперечить вимогам Закону № 877-V. Особа, яка була присутня під час перевірки, не мала підтверджених повноважень діяти від імені Товариства, тому Підприємство було позбавленеможливості належним чином захистити свої інтереси.

Також Позивачем зазначено, що перевірка відбулася в умовах воєнного стану всупереч загальній забороні, встановленій постановою КМУ № 303, без належниї на те підстави, зокрема, без обґрунтування загрози життю та здоров’ю, що є необхідною умовою для її проведення.

Контролюючий орган заперечував проти наведених обставин, вважаючи оформлення вітрини «прихованою рекламою» тютюнових виробів, що створює візуальний вплив і спонукає до купівлі. Відповідач вказував, що перевірка була погоджена з центральним органом (Держпродспоживслужбою) і проведена відповідно до чинного законодавства. Щодо участі представника Товариства – наголошувалося, що керуюча магазином була ознайомлена з актом перевірки, надала заперечення і тим самим, на думку органу, представляла інтереси підприємства.

5. Рішення суду

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. Суд погодився з аргументами контролюючого органу та визнав правомірність винесеної постанови.

Юристи юридичної компанії «АРМАДА» не погодилися з зазначеним рішенням суду першої інстанції та звернулися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, який констатував протиправність рішення першої інстанції та задовольнив позов у повному обсязі.

Апеляційний суд встановив, що позапланова перевірка Підприємства проводилася у присутності керуючої магазином, однак, відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V, захід щодо юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Контролюючий орган не надав суду доказів того, що керуюча магазином була належним чином уповноважена представляти інтереси Підприємства під час проведення перевірки.

Суд зазначив, що таке процедурне правопорушення є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови Контролюючого органу, без необхідності дослідження суті нібито виявленого порушення (тобто, чи була інформація рекламою).

6. Наслідки рішення

Рішення апеляційного суду у справі № 380/1911/24 має вагомі юридичні та практичні наслідки як для самого Товариства, так і для ширшого бізнес-середовища. Насамперед воно підтвердило важливість дотримання процесуальних норм під час проведення заходів державного нагляду. Перевірка, здійснена без належної участі керівника або уповноваженої особи, є процедурно хибною, а отже, не може створювати юридичних наслідків для суб’єкта господарювання.

Суд наголосив, що державні органи повинні вживати всіх можливих заходів для належного інформування підприємства про проведення перевірки та забезпечення його права на захист.

Ця справа демонструє, що суди спроможні об’єктивно оцінювати дії контролюючих органів та захищати права суб’єктів господарювання у випадках незаконного втручання чи недотримання процедур.

Будь-яке рішення контролюючих органів, винесене з порушенням процедур, може і має бути оскаржене.

7. Висновок та рекомендації

Судове рішення у цій справі підтвердило ключову позицію щодо пріоритету дотримання процедурних гарантій під час здійснення заходів державного нагляду. Було засвідчено, що перевірка, яка проведена без належного залучення керівника або офіційно уповноваженої особи підприємства, є юридично дефектною і не може слугувати підставою для накладення санкцій.

У зв’язку з чим рекомендуємо суб’єктам господарювання вжити низку заходів: забезпечити належне документальне оформлення повноважень представників, які можуть брати участь у перевірках; здійснювати періодичний юридичний аудит оформлення вітрин та інформаційних матеріалів; фіксувати дії інспекторів під час контрольних заходів; своєчасно реагувати на підозрілі або процедурно сумнівні дії посадових осіб; а також у разі виникнення спорів — звертатися до фахових юристів для захисту своїх прав.

Такий підхід дозволить мінімізувати ризики притягнення до відповідальності та забезпечити стійкість бізнесу, що особливо актуально в умовах воєнного стану та зміненої системи державного контролю.