Кейс рев’ю: Визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства про працю Державної служби з питань праці

1. Вступ

Господарська діяльність постійно контролюється державними органами, які здійснюють перевірки щодо відповідності діяльності суб’єктів господарювання вимогам чинного законодавства. Зокрема, територіальні органи Державної служби з питань праці мають повноваження наглядати за дотриманням норм охорони праці та, у разі виявлення порушень, накладати фінансові санкції на відповідальних осіб.

На сьогоднішній день порядок проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці є чітко врегульованим нормативно-правовими актами, зважаючи на обмеження проведення будь-яких заходів державного контролю на період введення військового стану.

Юридична компанія «АРМАДА» отримала запит від Підприємства, яке займається аутсорсингом, про надання правової допомоги з оскарженням результатів позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про працю, а саме: виявленого контролюючим органом фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудових договорів, що тягне за собою накладення штрафних санкцій на суму понад 7 млн. грн.

2. Фактичні обставини справи

22.08.2024 року Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було прийнято Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, яким покладено на Товариство обов’язок виконати вимоги щодо забезпечення дотримання норм законодавства про працю.

Оскаржуваний припис було прийнято на підставі Акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці.

Проаналізувавши обставини справи, юристи ЮК «АРМАДА» встановили відсутність у Державної служби з питань праці підстав для проведення перевірки Товариства, порушення порядку проведення такого заходу державного контролю та постановлення у оскаржуваному приписі перед Товариством зобов’язання щодо додержання норм законодавства про працю без зазначення, яких саме заходів має вжити юридична особа, без визначення способів усунення виявлених порушень та відповідно без конкретизації компетентним органом у приписі про усунення порядку дій суб`єкта господарювання.

Враховуючи, що в діях Товариства немає жодних правопорушень, а його діяльність відповідає чинному законодавству, захист прав та інтересів Клієнта було вирішено проводити у порядку судового оскарження припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

3. Правові питання

Проведення заходів позапланового контролю проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відбувається у порядку та на умовах визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,  від так будь-які дії та висновки контролюючого органу повинні бути обґрунтовані та правомірні.

Як було встановлено, перевірку, результати якої оскаржувалися, було проведено з порушенням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме:  контролюючим органом було перевищено свої повноваження під час призначення та проведення такої перевірки.

Зокрема, у контролюючого органу не було належної правової підстави для проведення позапланового заходу контролю, порушено строк проведення перевірки, в акті перевірки не було надано належних доказів порушення, а в оскаржуваному приписі містилося лише загальне формулювання щодо необхідності дотримання трудового законодавства, без конкретизації заходів, які має виконати підприємство.

Таким чином, висновки контролюючого органу не відповідали реальним обставинам справи, а припис був винесений без достатньої доказової бази, що у тому числі стало підставою для його скасування.

4. Аргументи сторін

Обґрунтовуючи позовні вимоги юристи ЮК «Армада» наполягали на тому, що підстави для проведення позапланової перевірки були відсутні або ж значно виходили за межі встановленого законом предмета перевірки. Зокрема, відповідно до звернення фізичної особи, яке слугувало формальною підставою для перевірки, її претензії стосувалися звільнення та невиплати заробітної плати, разом з тим, Держпраці використало це звернення як привід для перевірки всієї кадрової документації компанії та пошуку неоформлених трудових відносин серед інших працівників, що суперечить вимогам законодавства.

Позивач також наголошував на порушенні процедури проведення перевірки, зокрема, неналежному повідомленні компанії про перевірку, відсутності ознайомлення керівництва з підставами та предметом перевірки, а також недотриманні строків її проведення.

Крім того, зазначалася і відсутність доказів виявлених порушень. Позивач зазначив, що інспектори Держпраці зробили висновки про існування неоформлених трудових відносин виключно на основі аналізу цивільно-правових договорів, не досліджуючи реальні умови співпраці між підприємством і його працівниками. Відповідно до чинного законодавства, сам факт укладення цивільно-правового договору замість трудового ще не означає порушення.

Важливим моментом стала також юридична невизначеність припису. Документ не містив чітких вказівок щодо того, які саме заходи має вжити підприємство для усунення нібито виявлених порушень. У ньому лише загально зазначалося, що Товариство має забезпечити дотримання норм трудового законодавства, що суперечить принципу правової визначеності. Позивач обґрунтовано зазначив, що без конкретних вимог до виконання припису підприємство не могло його реалізувати, що фактично унеможливлювало його виконання.

Заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, Контролюючий орган наголошував на тому, що звернення фізичної особи мало ознаки порушення трудових прав працівника, а отже, слугувало законною підставою для перевірки. Держпраці також зазначило, що під час перевірки було виявлено численні випадки використання цивільно-правових договорів замість трудових, що, на думку відповідача, було спробою ухилення від трудового законодавства.

Крім того, контролюючий орган наполягав, що процедуру перевірки було дотримано, підприємство було повідомлене про її проведення, а керівник мав можливість брати участь у процесі перевірки. Також Держпраці вважало, що формулювання припису є правомірним і відповідає законодавчим вимогам.

5. Рішення суду

За результатами розгляду справи  № 380/19110/24, суд ухвалив рішення про задоволення позову Товариства у повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши припис про усунення порушень законодавства про працю Державної служби з питань праці.

Суд встановив, що підстава для проведення перевірки була неналежною, оскільки звернення фізичної особи стосувалося конкретного випадку звільнення, а не загальних питань оформлення трудових відносин на підприємстві. Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час перевірки можна розглядати лише ті питання, які стали підставою для її призначення.

Також суд зазначив, що акт перевірки не містив достатніх доказів існування порушень, а висновки інспекторів базуються лише на припущеннях, з наданих у судовому засіданні доказів вбачалося, що контролюючим органом не було належним чином встановлено дійсних підстав для призначення та проведення перевірки, а предмет перевірки в цілому не відповідав заявленим підставам, що свідчить про перевищення повноважень та порушення прав Товариства.

Крім того, суд дійшов висновку, що оспорюваний припис не містить чітких вказівок щодо усунення порушень, а його виконання є неможливим через відсутність конкретних вимог до підприємства.

6. Наслідки рішення

Рішення суду стало важливим прецедентом для бізнесу, оскільки воно вкотре підтвердило, що контролюючі органи зобов’язані діяти суворо в межах своїх повноважень та не можуть безпідставно втручатися у господарську діяльність підприємств.

Скасування припису дозволило Товариству уникнути значних фінансових санкцій та зберегти свою ділову репутацію. Зокрема, враховуючи, що Товариству інкримінувалося порушення трудового законодавства, яке полягало фактичному допуску працівників до роботи без оформлення трудових договорів, відповідно до законодавства розмір штрафу за таке порушення залежить від кількості неоформлених працівників, відтак за результатами незаконної перевірки Підприємство ризикувало отримати штраф у розмірі понад 7 млн. грн.

Важливим наслідком також стало підтвердження судової практики щодо незаконності розширення предмету перевірок. Якщо підставою для перевірки є конкретна скарга, контролюючий орган не має права перевіряти інші аспекти діяльності підприємства, не пов’язані з цією скаргою.

Крім того, рішення суду підкреслило, що будь-яке рішення державного органу має бути чітким і обґрунтованим, а припис, що містить загальні фрази без конкретних вказівок, не може бути виконаний і підлягає скасуванню.

Таким чином, ця справа не лише принесла перемогу підприємству, а й створила додаткові гарантії захисту прав бізнесу від неправомірного втручання з боку контролюючих органів.

7. Висновки

Рішення у цій справі ще раз підтвердило, що діяльність державних контролюючих органів має суворо відповідати нормам законодавства, а будь-яке перевищення повноважень чи недотримання встановлених процедур є підставою для визнання їхніх дій незаконними. Суд ухвалив рішення на користь Товариства, оскільки Держпраці допустило одразу кілька грубих порушень, які зробили проведену перевірку неправомірною, а виданий припис — юридично нікчемним.

З огляду на вищенаведене можна зробити висновок, що будь-яке рішення контролюючих органів, яке винесене з порушенням процедур або без належного обґрунтування, може і має бути оскаржене. Дана справа ще раз продемонструвала, що суди займають об’єктивну позицію у подібних спорах та стають на захист підприємств у випадках незаконного втручання у їхню діяльність.

8. Рекомендації

З огляду на висновки у цій справі, можна сформулювати низку рекомендацій для бізнесу щодо взаємодії з контролюючими органами та захисту своїх прав у разі проведення перевірок.

По-перше, необхідно ретельно перевіряти законність підстав для проведення перевірки. Якщо підприємство отримує повідомлення про позапланову перевірку, слід уважно вивчити, чи дійсно існують передбачені законом підстави для її проведення. Якщо предмет перевірки не відповідає зазначеним у повідомленні підставам або якщо перевірка проводиться без належного обґрунтування, у підприємства є всі підстави для її оскарження.

По-друге, важливо слідкувати за дотриманням контролюючими органами встановлених процедур. Перед початком перевірки підприємство має отримати офіційне повідомлення із зазначенням підстав та предмета перевірки, мати змогу ознайомитися з відповідними документами та забезпечити присутність уповноважених осіб під час її проведення.

По-третє, підприємствам варто документально фіксувати всі порушення, допущені під час перевірки. Якщо контролюючий орган не надав необхідних документів, не повідомив підприємство про перевірку або порушив будь-які процедурні вимоги, варто зафіксувати ці факти та використовувати їх як доказову базу у разі подальшого судового оскарження.

По-четверте, у разі отримання припису варто уважно аналізувати його зміст. Якщо у документі відсутні конкретні вимоги щодо усунення порушень або якщо він містить формулювання, що допускають подвійне тлумачення, такий припис може бути визнаний незаконним у судовому порядку. Закон вимагає, щоб рішення контролюючих органів були чіткими та зрозумілими, а їхнє виконання — можливим і реалістичним.

По-п’яте, у разі виникнення спору з контролюючими органами варто звертатися за правовою допомогою та оскаржувати незаконні дії у судовому порядку. Судова практика свідчить про те, що бізнес має високі шанси на успішне оскарження незаконних рішень Держпраці, якщо вони були винесені з порушенням процедур або без належного обґрунтування.

Дана справа вкотре підтвердила, що бізнес може ефективно захищати свої права та протидіяти безпідставному втручанню у свою діяльність. Основний висновок, який можна зробити, — це те, що чітке дотримання процедур, грамотне документування всіх дій та оперативне реагування на порушення є ключовими факторами успішного захисту підприємства.