Виконання  судового рішення є фінальним і ключовим етапом будь-якого судового процесу. Навіть після того, як справа успішно виграна в суді, результат ще не можна вважати повністю досягнутим, допоки рішення не буде реалізовано на практиці. Саме виконання судового рішення дозволяє відновити ті порушені права та інтереси, які були захищені під час судового провадження, і отримати при цьому реальний результат у вигляді стягнення заборгованості, відшкодування збитків, захисті майнових прав тощо.

І хоча виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, про що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (справи «Ромашов проти України» та «Шмалько проти України»), дуже часто на практиці стадія виконання часто недооцінюється кредиторами, адже в більшості всі фокусуються саме на успішному проходженні судового розгляду. Проте, саме від стадії виконання залежить, зможе сторона успішно скористатись результатом судової перемоги чи ні. При чому виконання судового рішення є складним процесом, який включає не лише звернення до виконавчої служби або приватного виконавця, а й вимагає приділення уваги аналізу майнового стану боржника, системному моніторингу стану виконавчого провадження та належної комунікації з самим виконавцем.

Особливої актуальності це питання набуває після апеляційного або касаційного перегляду рішення судів, коли при остаточному виконанні можуть мати місце додаткові перешкоди та ризики. Тож надалі пропонуємо розглянути, які нюанси можуть спіткати кредитора, у випадку оскарження боржником рішення суду першої інстанції в апеляційному та/або касаційному порядку вже після відкриття виконавчого провадження.

Як відомо, право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад здійснення судочинства (п. 8 ст. 129 Конституції України).
Зазвичай, виконання рішення суду розпочинається після його апеляційного перегляду. Однак, якщо сторони першочергово не скористались своїм правом на подання апеляційної скарги, то отримувати виконавчий документ та на підставі нього розпочинати виконання рішення суду можна вже після розгляду справи в суді першої інстанції. Здавалося б, які можуть виникнути проблеми на цьому етапі? Проте, дуже часто опоненти з метою затягування фактичної реалізації рішення, можуть навмисно пропускати передбачені процесуальним законодавством строки на апеляційне та/або касаційне оскарження, а в подальшому користуватись правом на їх поновлення, посилаючись на поважність причин такого пропуску. На сьогодні, у зв’язку з дією правового режиму воєнного стану, регулярними масованими ракетно-дроновими обстрілами, а також складною ситуацією в енергосистемі України, суди здебільшого визнають поважність причин пропуску та відкривають провадження.

У випадку апеляційного оскарження рішення, виконавче провадження зупиняється виконавцем (ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»). У контексті цього важливо пам’ятати, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається. Більше того, у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану (ч.4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як що ж вести мову про касаційне оскарження, то на час касаційного провадження виконання рішення взагалі не зупиняється, окрім як у випадку задоволення касаційним судом окремої заяви учасника справи або ж за власною ініціативою самого суду.

Беручи до уваги попередній розділ, на перший погляд може скластися враження, що під час апеляційного та касаційного переглядів, ризики для кредитора є мінімальними, а переживати немає про що. Проте, вся небезпека для кредитора може виникнути вже після винесення судами вищої на найвищої інстанцій рішення за наслідками розгляду відповідних скарг боржника.

Отже, за результатами перегляду справи можуть виникнути три абсолютно різні за змістом та наслідками правові ситуації. Тож пропонуємо нижче розглянути кожну з них окремо.

1. Відмова в задоволенні апеляційної скарги, залишення рішення суду першої інстанції без змін

Що ж, вітаємо, адже у такому випадку ризики для Вас є мінімальними, а єдине, що радимо зробити, це як найшвидше отримати копію постанови апеляційного суду та звернутись до виконавця разом із заявою про продовження примусового виконання рішення. Слід пам’ятати, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання такої заяви разом із копію постанови апеляційного суду зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення (ч.5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

2. Скасування рішення суду першої інстанції з винесенням нового рішення

У випадку, коли у ході розгляду апеляційної або касаційної скарги, рішення суду першої інстанції було скасовано, а замість нього винесено нове рішення, то виконавче провадження, яке відкрите на підставі виконавчого документу, отриманого щодо рішення суду першої інстанції підлягає закінченню (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). У такому випадку надважливо одразу подати заяву про видачу нового виконавчого документу на нове рішення до суду, де справа перебувала га розгляді у першій інстанції та наново відкрити виконавче провадження. Найважливіше у такому випадку – не зволікати, аби не дати боржнику можливості для недобросовісного розпорядження своїм майном у період «процесуального вакууму».

3. Часткове скасування рішення суду першої інстанції

З наявних, ця ситуація є однією з найбільш ризикованих для стягувача та вигідною для боржника. Все пов’язано з тим, що скасування рішення суду першої інстанції в частині поширено ототожнюють із його повним скасуванням та винесенням нового рішення судом апеляційної інстанції.

Як зазначалось попередньо, за загальним правилом скасування рішення є підставою для закінчення виконавчого провадження. Однак, коли рішення скасовується лише частково, то в іншій частині таке рішення залишається чинним. І хоча Закон України «Про виконавче провадження» не врегульовує такі випадки, актуальна правозастосовна практика виправила наявну законодавчу прогалину.

Так, Верховний Суд у постанові від 09.07.2019 року у справі 910/15888/17 зазначив, що відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження щодо рішення, яке було частково скасоване, адже в іншій частині воно підлягає обов’язковому виконанню. У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що виконавцю не надано повноважень щодо закінчення виконавчого провадження у частині, яка підлягає виконанню.

Однак, наявність наведеного правового висновку з розмежуванням двох взаємовиключних правових явищ, зовсім не вказує на обізнаність в ньому виконавця, що може давати поле для маневру та зловживань з боку  боржника та призвести до вкрай негативних наслідків для кредитора. Яких саме? Пропоную розглянути на прикладі.

Уявімо, що Ви виграли справу у суді першої інстанції, стягнувши при цьому з опонента заборгованість та штрафні санкції. Після завершення строків на апеляційне оскарження Ви взяли в суді виконавчий документ та відкрили виконавче провадження. У ході вчинення виконавчих дій було встановлено, що боржник має лише три автомобілі, за рахунок яких можна виконати рішення. На ці автомобілі в ході виконання було накладено арешти. Тут з’ясовується, що опонент поновив строки на апеляційне оскарження, і за наслідками перегляду рішення суд апеляційної інстанції частково скасував рішення суду першої інстанції, незначно зменшивши штрафні санкції, що в умовах дії правового режиму воєнного стану є доволі поширеним явищем. Що ж буде думати середньостатистичний стягувач? Він буде думати, що оскільки зміна рішення для нього є не суттєвою, а на час зупинення виконавчого провадження арешти не знімаються та ще й авто продовжують розшукувати, то й ризиків для нього ніяких не має. Однак, боржник, знаючи особливості виконання рішень після їх оскарження та діючи при цьому на випередження, звертається до виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження нібито у зв’язку із скасуванням рішення. Виконавець, в свою чергу, не володіючи інформацією, яка була викладена у наведеному нами правовому висновку, виносить відповідну постанову, знімаючи при цьому арешти з автомобілів боржника. Звичайно, що недобросовісний боржник, з метою ухилення від виконання зобов’язань перед кредитором, одразу ж вживає заходи по відчуженню або обтяженню належних йому авто.

Як бачимо, на перший погляд непримітна ситуація – породжує важко відворотні наслідки у вигляді неправомірного закінчення виконавчого провадження, зняття арешту з майна боржника, подальшого його відчуження або обтяження, і, врешті-решт, фактичного унеможливлення виконання рішення суду та відсутності можливостей для реального відновлення порушених боржником прав та інтересів кредитора.

У такій ситуації стягувачу залишається лише скасовувати в судовому порядку постанову виконавця та розпочинати окремий судовий процес щодо визнання укладеного на виведення майна боржником правочину недійсним, за ознаками фраудаторності.

Більш детально про те, як кредитору стягнути майно, що було відчужене боржником розповів у своїй авторській статті адвокат ЮК «АРМАДА» Борис Калініченко.

У будь-якому випадку, вживання таких заходів потребує витрату додаткових часових та фінансових ресурсів, яку можна уникнути, за умови дотримання низки простих правил, про які читайте нижче.

Тримайте до свого багажу знань кілька правил, які ніколи не дадуть боржнику уникнути стягнення та діяти поза Вашою спиною:

• Проводьте попередній аналіз майнового стану боржника.

Це необхідно робити ще до звернення із позовною заявою до суду першої інстанції та протягом всього судового розгляду за для оцінки платоспроможності Боржника та виявлення активів, на які можна накласти стягнення. Крім того, аналіз допомагає виявити можливі спроби боржника приховати майно та запобігти передачі активів третім особам. Цей процес також дає змогу ефективно планувати дії під час виконавчого провадження, зосереджуючись на ключових активах, що забезпечує захист інтересів кредитора та економить час і ресурси;

Про те, як правильно робити попередній аналіз заборгованості та боржника, читайте в матеріалі співкеруючого партнера, адвоката ЮК «АРМАДА» Іллі Шевченка.

• Постійно тримайте руку на пульсі.

Проведення ефективного та головне успішного виконання рішення не можливо без володіння актуальною інформацією про стан Ваших справ. Тому як тільки виконавче провадження було відкрито радимо регулярно моніторити його статус та хід вчинення виконавчих дій. Це можливо робити за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) у розділі «Доступ сторін до виконавчого провадження», де достатньо буде вказати номер Вашого виконавчого провадження та ідентифікатор доступу, які зазначені у постанові про відкриття, яку вам має надіслати виконавець.

Крім того, не варто забувати і моніторити саму судову справу, аби поновлення опонентом строків на апеляційне та касаційне оскарження рішення не стало для вас несподіванкою. Це можна робити у підсистемі «Електронний суд» або ж на єдиному порталі Судова влада України.

Також, надважливо тримати безпосередню комунікацію із самим виконавцем, за допомогою телефонного зв’язку або ж месенджерів (номер телефону виконавця Ви зможете знайти все на тому ж сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження). Це дозволяє швидше сповістити відповідальну особу про ті чи інші зміни або особливості, які можуть виникнути при виконанні рішення.

• Дійте на випередження

Яке б рішення, врешті-решт, Ви не отримали, будьте на крок попереду Вашого опонента. Особливо, коли рішення суду скасоване лише в частині. В такому випадку одразу пишіть та надсилайте заяву до виконавця, у якій превентивно ознайомте його зі змістом правого висновку Верховного Суду, який був наведений мною попередньо, при цьому одночасно застерігаючи його про потенційну дисциплінарну та кримінальну-правову відповідальність у випадку вчинення не правомірних дій щодо Вашого виконавчого провадження.

Дотримання наведених дій, допоможуть Вам звести нанівець усі спроби боржника уникнути реального виконання рішення.

Виконавче провадження є ключовим етапом у стягненні заборгованості з боржника, але успіх на цьому етапі багато в чому залежить від вчасно вжитих заходів. Аби захистити свої інтереси, кредитору необхідно не лише правильно діяти в межах закону, а й проактивно запобігати спробам боржника уникнути відповідальності шляхом передачі або приховування активів. Попередній аналіз майнового стану боржника, дотримання простих правил при здійснені виконавчого провадження та системна юридична стратегія значно підвищують шанси на успішне стягнення боргу. Тільки ефективне використання цих інструментів дозволить мінімізувати ризики та забезпечити виконання судового рішення на користь кредитора.