«Ризиковий» платник ПДВ: що варто знати про надання суб’єкту такого статусу?

1. Вступ

Що робити, якщо вашу компанію визнали «ризиковим» платником ПДВ? Чи означає це кінець нормальній роботі? Як правильно аргументувати свою позицію перед податковими органами? Як запобігти прийняттю податковою службою рішення про віднесення платника до переліку ризикових та як його ефективно оскаржити? – пропоную розглянути у статті. У цій статті розглянемо всі нюанси процедури скасування ризикового статусу та реальні способи його уникнення.

2. Статус ризикового платника ПДВ: хто його набуває, які причини та наслідки набуття?

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі – Постанова №1165) визначено вісім Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Більшість із цих критеріїв цілком зрозумілі та обґрунтовані. Справді, якщо компанія реєструється за недійсними документами або не подає звітність, це викликає обґрунтовані підозри. Тому віднесення таких платників до переліку ризикових виглядає цілком логічним і  послідовним кроком.

Інша справа – п. 8. Критеріїв – «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Вже сама дефініція надає  податковому органу можливість суб’єктивно оцінювати «наявну податкову інформацію». Ситуація стає ще більш непрозорою для платника податків з огляду на  відсутність в рішенні контролюючого органу інформації  про конкретні факти та обставини прийняття такого рішення. Мусимо зауважити, що включення до переліку ризикових платників через відповідність п. 8 Критеріїв є найбільш поширеним випадком.

Рахунковою палатою проведено аудит ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», звіт за результатами якого затверджено Рішенням Рахункової палати 22.10.2024 № 49-1.

Згідно Звіту – за результатами автоматизованого моніторингу критеріїв оцінки ступеня ризиків, в середньому близько 16 тис. платників ПДВ перебували у переліку ризикових у 2021– 2023 роках. Щороку з цього переліку виключались від 4 до 6 тис. платників ПДВ.

У своєму Звіті Рахункова плата також відзначає неоднозначність критеріїв оцінки ризику платників податків, вказуючи, що у 2021– 2023 роках були зупинена реєстрація 1,8 млн  ПН/РК за п. 8 критеріїв ризиковості («наявна податкова інформація»), при цьому загальна кількість зупинень реєстрації за всіма восьми критеріями за цей же період – 1,9 млн ПН/РК. Тобто майже 94,74% випадків блокувань ПН/РК приходиться за п. 8 критеріїв ризиковості. Виходячи з таких даних Рахункова Палата також дійшла висновку, що «цей критерій є загальним, що надає дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня при прийнятті рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Зазначене створює ризики помилкового або несправедливого віднесення платників податків до категорії ризикових».

Відтак, маємо сподівання, що невдовзі законодавець втрутиться в ситуацію та врегулює таке питання.

Як включення до ризикових платників податків впливає на господарську діяльність?

• Зупинка реєстрації податкових накладних: після включення до переліку ризикових відбувається повна зупинка реєстрації усіх поданих податкових накладних в ЄРПН, що ускладнює можливість контрагентів підприємства скористатися правом на податковий кредит. Це робить співпрацю з таким суб’єктом невигідною, що може призвести до втрати клієнтів.
• Фінансові втрати: відсутність можливості реєстрації накладних може мати наслідком зменшення доходів через розірвання контрактів або затримки в оплатах.
• Репутаційні ризики: підприємство набуває статусу ненадійного партнера, що ускладнює залучення нових контрагентів.

Таким чином, у разі прийняття податковою службою рішення про віднесення суб’єкта до переліку ризикових платників ПДВ, компанії слід вжити заходів для відновлення свого статусу.

Алгоритм дій платника податків для виключення з переліку ризикових.

У пункті 6 Постанови №1165 передбачено, що у рішенні про невідповідність критеріям ризиковості зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, як правило, коли платник отримує негативне рішення, воно не містить деталізованої інформації щодо причин і підстав його прийняття. Тому для полегшення виведення підприємства з «ризиків» доцільно з’ясувати фактичні підстави, через які суб’єкта в цей перелік було внесено.

Таку інформацію можна отримати звернувшись за допомогою до  кваліфікованого адвоката, самостійно відповідно до  Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», або через інспектора податкової.

Після отримання уточнюючої інформації необхідно підготувати письмові пояснення відповідно до положень Постанови №1165.

У поясненнях важливо детально описати господарську діяльність підприємства, а також надати документи, що підтверджують її реальність. Особливу увагу слід приділити тим кодам податкової інформації, за якими платника податків віднесено до переліку ризикових.

Наприклад, якщо в рішенні зазначено код 11 (нереалізовані товари за відсутності або недостатності складських приміщень відповідно до звітності чи відсутності послуг зберігання), платнику необхідно надати документи, що підтверджують наявність складських приміщень (власних або орендованих), додати повідомлення за формою 20-ОПП та інформацію про використання цих приміщень для складського зберігання.

У випадку коду 15 (постачання або придбання товарів з обмеженим терміном придатності без реалізації, переробки чи відповідних засобів зберігання), слід підготувати документи, що підтверджують виконання господарських операцій із реалізації товарів, надати складські облікові документи та інші підтвердні матеріали.

Врахуйте, що наказом ДПС від 05.03.2025 р. №195 довідник було оновлено, тому чинний документ можна знайти тут, він наразі налічує 20 кодів податкової інформації, яка може стати причиною до включення в перелік ризикових.

Отже, залежно від підстав включення платника до ризикових, варто детально пояснити належне здійснення господарської діяльності, надати підтвердні документи, у тому числі на підтвердження можливості здійснення господарської діяльності.

3. Особливості оскарження рішення ДПС про включення до переліку ризикових платників ПДВ

Після перевірки поданої інформації, комісія ДПС регіонального рівня може прийняти рішення про невідповідність або відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Що ж робити платнику в такому випадку?

Спершу варто зауважити, що, на відміну від подання пояснень у разі блокування податкової накладної, яке можливе лише один раз, у випадку внесення підприємства до переліку ризикових платників ПДВ, інформацію для виключення з цього переліку можна подавати кілька разів. Тому рекомендуємо скористатися цією можливістю перед поданням скарги на негативне рішення.

Потрібно детально проаналізувати підстави прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості і виділити причини, якими податковий орган мотивує його прийняття.

Тут слід відзначити, що на цьому етапі важливо обов’язково звернути увагу на чіткість формулювання податкового органу підстав винесення рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ.

Актуальні позиції Верховного Суду свідчать про те, що прийняте рішення обов’язково має містити чітке і зрозуміле для платника пояснення мотивів його прийняття.

Так, у Постанові КАС ВС від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 суд зазначає «Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 – 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України».

Крім того, якщо податковий орган приймає рішення з посиланням на наявність у нього податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, податковий орган обов’язково має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку.

Відповідна позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.

Тому, при формуванні тексту пояснень, обов’язково слід надавати інформацію, яка б спростовувала наявність підстав для внесення підприємства в перелік ризикових, з урахуванням формулювання підстав, визначених податковою у рішеннях про відмову. Зазначене варто підтвердити додатковою документацією.

Проте, у разі необґрунтованого прийняття контролюючим органом подальших негативних рішень чинне законодавство передбачає можливість оскарження дій податкового органу.

Тож як правильно оскаржити таке рішення?

Відповідно до п. 12 Порядку №520, негативне рішення комісії ДПС можна оскаржити двома шляхами – адміністративним або судовим способом.

Адміністративне оскарження передбачає подання до комісії ДПС центрального рівня скарги протягом 10 робочих днів з моменту прийняттям контролюючим органом рішення.

Строк розгляду скарги становить 10 календарних днів.

Обґрунтовуючи безпідставність прийнятого рішення, податковому органу слід надати  інформацію щодо господарської діяльності підприємства, зокрема підтвердити належне здійснення господарської діяльності з контрагентами, наявність матеріально-технічних, трудових ресурсів тощо.

Відповідну скаргу платник може подати через електронний кабінет платника податків (ідентифікатор форми для подання – J/F1316002).

Також варто зауважити, що Порядок №1165 надає платнику право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто, або через представника в режимі відеоконференції для того, щоб у суб’єкта була можливість усно обґрунтувати висвітлену в скарзі позицію. Проте, строк розгляду скарги в такому випадку буде значно довшим і становитиме 30 календарних днів.

У разі відмови у задоволенні скарги єдиний спосіб, щоб позбутися статусу ризиковості, є звернення до адміністративного суду з позовом.

Строк для  судового оскарження становить 3 місяці з моменту винесення рішення за результати розгляду скарги, або ж 6 місяців у разі, якщо суб’єкт вирішив не подавати скаргу, а одразу звернутися до суду.

При оскарженні рішення податкової про відповідність критеріям ризиковості платника податку радимо спочатку спробувати використовувати адміністративний спосіб, оскільки, у разі, якщо підготувати скаргу якісно та надати максимально повний пакет документів, це може значно зекономити як час, так і матеріальні ресурси підприємства. Окрім того, у разі, якщо підприємство одразу обирає судовий спосіб оскарження, то звернення зі скаргою у адміністративному порядку буде неможливим.

4. Як запобігти включенню платника до переліку ризикових?

Звичайно ж, включення до переліку ризикових платників, є проблемою, яка може постати перед будь-яким суб’єктом господарювання на різних етапах його діяльності. Проте, все ж, аби максимально мінімізувати можливість настання такого неприємного випадку, радимо дотримувати деяких рекомендації.

По-перше, суб’єктам господарювання варто забезпечувати наявність усієї документації, яка буде підтверджувати здійснення господарських операцій, що свідчитиме про фактичне проведення господарської діяльності підприємством. Документи обов’язково мають відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,  а також вимогам (умовам) договорів, укладених з контрагентами.

Крім того, на товари/послуги, які постійно реалізуються підприємством, доцільно зареєструвати таблиці даних платника ПДВ, врахування яких дозволяє не лише реєструвати податкові накладні за певними кодами ДКПП/УКТЗЕД автоматично, а також є перевагою при формуванні позитивної податкової історії підприємства, що зменшує можливість включення в перелік ризикових платників (детальніше про реєстрацію таблиці даних можна дізнатися тут).

По-друге, обов’язковим не лише для уникнення штрафів, а й для зменшення загрози потрапити до ризикових платників, є вчасна сплата податків та подання контролюючим органам податкової звітності. Такі дії платника сприяють формуванню позитивної податкової історії підприємства.

По-третє, перед укладенням договорів про співпрацю з іншими суб’єктами господарювання, рекомендуємо перевірити контрагента. Для цього варто використовувати офіційні державні реєстри та запитати у підприємства необхідні документи. Контрагент повинен:

• бути зареєстрованим у ЄДР та мати актуальні дані в реєстрі;

Важливо звернути увагу, щоб підприємство, з яким планується співпраця, не було включене в перелік платників, які відповідають критеріям ризиковості. Так, у кодах 12-13, включених до Довідника кодів податкової інформації, що затверджений Наказом ДПС від 11.01.2023  № 17, передбачено, що постачання товарів (надання послуг)  або придбання товарів (послуг) у платника, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку може стати підставою для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ.

Зауважимо, що при оскарженні рішень про включення платника до переліку ризикових з підстав відповідності п. 8 Критеріїв, за кодами 12-13 (співпраця з ризиковими контрагентами), суди часто звертають увагу на те, що  «поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності, відтак кожен з платників податків має нести індивідуальну відповідальність за свою діяльність». Відповідні позиції суди наводять у постановах П’ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 р. у справі № 420/13165/24, Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 520/17131/23, П’ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 420/23260/23, від 16.01.2024 у справі № 420/2720/23 та інших.

Щодо наявності порушеного проти контрагента кримінального провадження також слід зауважити, що відповідно до практики КАС ВС, зокрема висвітленої у Постанові від 28 червня 2023 року у справі №160/17647/21, суд наголошує на необхідності комплексного аналізу всіх обставин та первинних документів для встановлення податкових наслідків господарських операцій.

При цьому суд підкреслює, що самі по собі такі обставини, як наявність вироку щодо контрагента-платника, факт порушення кримінального провадження, свідчення особи про неучасть у створенні чи діяльності підприємства, податкова інформація про ланцюг постачання або незначні помилки в первинних документах не можуть слугувати достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Тобто, суди дотримуються позиції, що підприємство не повинне нести негативні наслідки через посилання податкового органу на обставини, які не доводять того факту, що господарська операція не була проведена, але податківці з цього питання мають наразі іншу думку.

Тому рекомендуємо звертати увагу на те, з якими суб’єктами господарювання здійснюється співпраця, адже набагато простіше мінімізувати ризики надання Вашому підприємству такого статусу, аніж витрачати додаткові ресурси на виведення підприємства з переліку.

5. Висновки

Набуття статусу ризикового платника ПДВ може створювати значні труднощі для підприємства, що вимагає  від суб’єкта вчасних та якісних дій.

Суб’єктам господарювання потрібно слідкувати за належним веденням бухгалтерського обліку, забезпечувати відсутність заборгованості зі сплати податкових зобов’язань, співпрацювати лише з перевіреними контрагентами.

Правильна побудова фінансово-господарської діяльності та дотримання запобіжних заходів допоможуть уникнути включення в перелік ризикових платників та забезпечити стабільне функціонування бізнесу.

У разі ж отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості, слід забезпечити належне оскарження такого акту в адміністративному чи судовому порядку.

Спеціалісти ЮК «АРМАДА» нададуть кваліфіковану допомогу в процедурі виключення підприємства з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості.