Які права у підприємства, його посадових осіб та працівників під час проведення обшуку?

1. Чому варто знати свої процесуальні права?

Обшук на підприємстві, як власне кажучи, будь-який обшук, є подією не пересічною і такою, що надовго, а іноді й назавжди, залишається у спогадах його учасників.

Він характеризується такими ознаками, як:

• несподіваність, яка полягає у тому, що про проведення обшуку ніколи не попереджають;
• масовість, яка полягає у тому, що обшуки можуть одночасно проводити за декількома адресами та у декількох приміщеннях підприємства, а до їх проведення залучається значна кількість представників правоохоронних органів, іноді із залученням представників спеціальних підрозділів у масках-балаклавах та зі зброєю в руках;
• тривалість у часі, яка полягає у тому, що обшук є досить складною процесуальною дією і його проведення навіть в одному невеликому приміщенні може тривати декілька годин. Відповідно, чим більше приміщень та площа обшуку, тим довше він може тривати;
• підвищене емоційне напруження та стрес, які є прямим наслідком всіх попередніх ознак і є нормальною фізіологічною реакцією будь-якої адекватної людини;
• обмеження деяких прав, яке полягає у тому, що підприємство, його посадові особи та працівники протягом часу проведення обшуку не можуть здійснювати свою діяльність у звичному, повсякденному режимі.

У розрізі останньої ознаки, хочемо акцентувати увагу на тому, що мова йде не про повну відсутність прав, а лише про деякі їх обмеження. Крім того, під час обшуку його учасники не лише не втрачають усі свої права, а й набувають нових – процесуальних прав, та можуть і повинні ними користуватися.

Проте, дія чотирьох перших ознак та елементарне незнання або нерозуміння своїх прав і обов’язків, часто призводять до хаотичних імпульсивних дій учасників обшуку, в результаті яких відбуваються несприятливі негативні події (затримання, вилучення значної кількості цінностей та майна, документування обставин, які лягають у основу матеріалів кримінального провадження і формують подальшу доказову базу), наслідки яких доводиться виправляти довго та з великими зусиллями.

Саме для того, щоб такого не трапилося, необхідно знати, розуміти та користуватися своїми правами під час обшуку.

2. Види процесуальних прав і підстава їх набуття

Перш ніж перейти до визначення обсягу прав підприємства, його посадових осіб та працівників, які вони отримують у «подарунок» до обшуку, необхідно зрозуміти правову підставу їх виникнення.

Дехто може запитати: «Які у мене можуть бути права у кримінальному провадженні, якщо на момент проведення обшуку я не потерпілий, не свідок і не підозрюваний?». Доля правди у цьому, дійсно, є.

Тим не менше, варто зауважити, що Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) має ширший перелік учасників кримінального провадження, крім зазначених вище, та серед них на найбільшу нашу увагу заслуговує процесуальний статус – «інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».

Відповідно до пункту 16-1 частини першої статті 3 КПК України це – особа, стосовно якої (у тому числі – щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Тобто, проведення обшуку, який є процесуальною дією, автоматично наділяє підприємство і його посадових осіб та працівників, які стали вимушеними його учасниками, процесуальним статусом «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».

Зазвичай проведення обшуку передує таким діям, як повідомлення про підозру і це є абсолютно логічним, з точки зору ефективності проведення обшуку, адже зрозуміло, що підозрювана особа може знищити або приховати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Проте іноді трапляються випадки, коли обшук проводиться не лише після повідомлення про підозру, а й проводиться повторно (вдруге чи втретє) у межах одного кримінального провадження.

У такому випадку, якщо під час проведення обшуку присутня особа, яка має процесуальний статус «підозрюваного», вона має ширший обсяг специфічних процесуальних прав. Те саме стосується підприємства, якщо на момент проведення обшуку воно набуло процесуального статусу «юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження».

Також, іноді можливі випадки, коли до обшуку в якості «понятих» можуть залучити працівників підприємства і це, насправді, дуже хороший варіант.

У такому випадку, особи, залучені в якості «понятих» також наділяються додатковими правами.

Іноді обшук в одному з приміщень підприємства проводиться не через діяльність, яку проводить підприємство, а через одного з його співробітників, який вчинив кримінальне правопорушення особисто, та в органів досудового розслідування виникла потреба провести обшук за місцем його роботи. Такі випадки, для прикладу, є найпоширенішими у справах про надання неправомірної вигоди службовій особі.

3. Перелік загальних та спеціальних прав, якими володіють учасники обшуку

Отже, які права має підприємство, його посадові особи та працівники під час проведення обшуку та як правильно ними скористатися?

Перш за все, необхідно зазначити, що підприємство, як юридична особа, не може реалізувати свої права безпосередньо. Від імені підприємства такими правами користується його безпосередній керівник та інші посадові особи, визначені у статуті підприємства. Також, від імені підприємства може виступати представник – працівник підприємства, уповноважений довіреністю, виданою керівником підприємства або адвокат на підставі договору про надання правової допомоги.

Права підприємства, його посадових осіб та працівників під час обшуку умовно можна поділити на загальні та специфічні або спеціальні.

Загальні – це такі права, якими фізична чи юридична особа володіє незалежно від специфічного процесуального статусу та процесуальної дії, до якої вона залучена як учасник. Такий обсяг прав притаманний «іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», про що було викладено вище.

Специфічні або спеціальні права характеризуються можливістю їх використання лише спеціальним суб’єктом, який має певний процесуальний статус або процесуальною дією, під час якої вони можуть бути реалізовані.

До загальних відносяться такі права:

1. Право на повагу до людської гідності (ст. 11 КПК України).

Це право передбачає заборону під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

У силу своєї специфіки, таке право притаманне лише фізичним особам.

2. Право на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України).

Це право передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше, як на підставах та в порядку, передбачених КПК України.

Це означає, що під час обшуку ніхто не вправі змусити вас сидіти у якомусь конкретному місці або приміщенні, заборонити вам пересуватися по приміщенню, в якому відбувається обшук, відвідувати, для прикладу, вбиральню або кухню, щоб пообідати. Також, користуючись вказаним правом, можна спробувати залишити місце проведення обшуку. Проте необхідно зауважити, що слідчий, прокурор наділений правом під час проведення обшуку заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його завершення (ч. 3 ст. 236 КПК України).

У цьому випадку існує досить складна конкуренція норм, проте, на нашу думку, правом залишити обшук до його завершення можна ефективно скористатися, але треба бути готовим до того, що слідчий, прокурор у такому випадку скористається іншим своїм правом, а саме – провести особистий обшук особи, яка вирішила залишити місце проведення обшуку (ч. 5 ст. 236 КПК України).

У силу своєї специфіки, таке право притаманне лише фізичним особам.

3. Право на недоторканність житла чи іншого володіння особи (ст. 13 КПК України).

Це передбачає право вимагати і бути ознайомленим із вмотивованим судовим рішенням, яким дозволено проникнути до приміщення з метою проведення у ньому обшуку. Також особа має право у разі відсутності вмотивованого судового рішення надати або відмовитися надати згоду на проведення огляду, обшуку та інших процесуальних дій у своєму житлі чи іншому володінні.

Проте, КПК України передбачені особливі випадки, коли проникнення до житла чи іншого володіння особи, а також проведення у них огляду або обшуку допускається і без судового рішення (ст. 233 КПК України).

Таке право притаманне як фізичним, так і юридичним особам.

4. Право на таємницю спілкування (ст. 14 КПК України).

Це право передбачає, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов та інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених КПК України.

Це означає, що під час обшуку, якщо судовим рішенням не дозволено здійснювати огляд і вилучення носіїв інформації (телефон, комп’ютер, документи), на яких зафіксовано особисте (приватне) спілкування особи, яка є учасником обшуку, ви маєте право заперечувати проти таких дій і вимагати їх припинення.

У силу своєї специфіки, таке право притаманне лише фізичним особам.

5. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї (ст. 18 КПК України).

Означає, що під час кримінального провадження й обшуку, в тому числі, особа має право не давати жодних пояснень і показань, які можуть стати підставою для підозри та обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення як щодо себе, так і відносно близьких родичів.

До цього варто додати два важливих нюанси:

• по-перше, давати пояснення – це також право особи, а не її обов’язок. Тому навіть якщо слідчий або прокурор захоче під час обшуку отримати пояснення від працівників підприємства щодо діяльності підприємства або його посадових осіб, вони не можуть цього вимагати, оскільки надання таких пояснень не є обов’язком і за відмову від їх надання законом не передбачено жодної відповідальності;
• по-друге, надання показань або проведення допиту має проводитись за місцем здійснення досудового розслідування, тобто, у службовому кабінеті слідчого. Проведення допиту в іншому місці можливе лише за згодою особи, яку допитують, і така особа має право не надавати такої згоди. Крім того, для проведення допиту особа має отримати виклик (повістку) не менш, як за три дні до дати проведення допиту для того, щоб підготуватися до вказаної процесуальної дії і скористатися правом на правову допомогу адвоката.

Тому, абсолютно слушною і законною є ввічлива відмова особи надавати будь-які пояснення або показання під час проведення обшуку незалежно від будь-яких обставин та питань, що цікавлять слідчого або прокурора.

У силу своєї специфіки, таке право притаманне лише фізичним особам.

6. Право на користування правовою допомогою адвоката.

Вказане право передбачає, що кожна фізична або юридична особа, незалежно від свого процесуального статусу, має право користуватися правовою допомогою адвоката, якщо вона стала учасником процесуальних дій.

Особливо це право стосується учасників обшуку, оскільки під час його проведення, як вже зазначалося вище, слідчий чи прокурор мають право провести особистий обшук будь-якої особи, що бере участь в обшуку, «якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження».

Тобто, кожна особа, яка опинилася на місці проведення обшуку, має право запросити адвоката і користуватися його правовою допомогою, і слідчий не вправі цього заборонити.

До спеціальних або специфічних прав, крім тих, що були зазначені вище, відносяться:

1. Право особи, яка володіє приміщенням на те, щоб обшук відбувався у час, коли заподіюється найменша шкода її звичайним заняттям, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку. Тобто, обшук, за загальними правилами, не має розпочинатися посеред ночі.
2. Право будь-якої особи зайти до приміщення, в якому проводиться обшук. КПК України не передбачено, що слідчий може не дозволити зайти до приміщення, обшук якого розпочався і здійснюється. Відповідно, кожен має право зайти у таке приміщення, у разі такої необхідності.

Разом з тим, варто пам’ятати, що слідчий чи прокурор наділений правом заборонити залишати місце проведення обшуку до його завершення та здійснити особистий обшук будь-якої особи, про що йшлося вище. Тому, приймаючи рішення заходити до приміщення під час обшуку чи ні, необхідно враховувати, що вас можуть звідти не випустити до закінчення обшуку або обшукати.

3. Право особи, особистий обшук якої здійснюється, на те, щоб такий обшук був проведений особами тієї ж статі та у присутності адвоката.

Тобто, особистий обшук жінки не може бути проведений чоловіками і навпаки.

Час прибуття адвоката для участі в особистому обшуку особи законом передбачено тривалістю у три години. Після спливу цього часу обшук може бути проведений без адвоката.

4. Право бути присутнім під час всіх дій, що відбуваються у ході обшуку. Це право переважно стосується особи, в якої проводиться обшук, його адвоката чи представника, а також понятих.

Не можна дозволяти представникам правоохоронних органів безконтрольно ходити по всіх приміщеннях обшукуваного об’єкту. Необхідно вимагати, щоб всі дії проводились у присутності та за безпосередньою участю власника приміщення, його представника чи захисника та понятих.

5. Право представників сторони захисту безперешкодно фіксувати проведення обшуку за допомогою відеозапису. Під час обшуку таке право є абсолютним і слідчий не може його обмежити. Проте ним володіють лише спеціальні суб’єкти, що віднесені законом до сторони захисту.
6. Право учасників обшуку робити заяви та вимагати їх занесення до протоколу обшуку.

Це право є насправді дуже важливим і обов’язковим до користування ним. Справа у тому, що всі вищевикладені права можуть порушуватися під час проведення обшуку. Єдиний дієвий спосіб припинення їх порушення або поновлення порушених прав у майбутньому після закінчення обшуку – це голосно і чітко (так, щоб про це почули поняті та щоб це було зафіксовано на відеозапису обшуку) заявити про порушення своїх прав із вимогою припинення такого порушення. Одночасно необхідно вимагати занести таку заяву чи зауваження до протоколу обшуку, або право самостійно зафіксувати у протоколі таке зауваження.

У подальшому це може бути використано у суді для захисту або поновлення прав та законних інтересів.

Особа, в якої проведено обшук, керівник або представник підприємства, на якому проведено обшук, мають право отримати другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей.

4. Висновок

Під час обшуку кожна юридична та фізична особа має достатній обсяг не лише обов’язків, а й процесуальних прав, незалежно від свого статусу та рівня залученості у кримінальному провадженні.

Знати свої процесуальні права важливо та необхідно, так само, як  і правильно ними користуватися.

Знання та правильне користування особи своїми процесуальними правами під час обшуку забезпечать його нормальне цивілізоване проведення та зменшить обсяг можливих негативних наслідків після його завершення.

У випадку порушення прав під час проведення обшуку необхідно висловлювати щодо цього свої заперечення, зауваження та заяви, а також вимагати їх занесення до протоколу обшуку.

До усього вище викладеного необхідно додати, що за результатом проведеного обшуку існує ймовірність отримати додатковий процесуальний статус у кримінальному провадженні, такий як «третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт», але це зовсім інша тема, яка потребує окремого розгляду.